РФ звинуватила Гельсінкі в «русофобії» через знищений танк біля фінського парламенту
Джерело: The Guardian
22 листопада речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила про протест Фінляндії після того, як знищений російський танк виставили біля фінського парламенту.
Захарова поскаржилася на дії Фінляндії, звинувативши Гельсінкі в “русофобії”.
Чому вони це роблять, для чого? Навіщо це фінам? – обурилися в російському МЗС.
Пошкоджений російський танк Т-72Б3 виставили 18 листопада за ініціативою двох проукраїнських асоціацій у Фінляндії, щоб нагадати населенню про війну.
Напруженість між Москвою та Гельсінкі зросла після вступу Фінляндії до НАТО на початку цього року – у відповідь на війну РФ проти України. Ще більше напруга зросла минулого тижня, коли скандинавська країна закрила чотири пункти пропуску на кордоні з Росією.
У Гельсінкі заявили, що реагують на сплеск мігрантів, яких Росія направляє до кордону. Захарова звинуватила у проблемах Фінляндію, водночас запевнила, що російська сторона “відкрита до діалогу, зокрема щодо прикордонних питань”.
Одначе, речниця російського відомства пригрозила, що РФ “звичайно” відповість, якщо Фінляндія закриє прикордонні пункти, що залишилися між двома країнами. Проте, не уточнила, якою буде реакція.
Зауважимо, уряд Фінляндії має намір посилити міграційну політику низкою способів. Метою є скорочення дозволів для шукачів притулку до мінімального рівня, дозволеного директивою ЄС.
Нагадаємо, влітку на південно-східному кордоні Фінляндії зафіксували 11 нелегальних перетинів, з яких сім – з Росії.
Довідка. Волонтери з організації “Your Finnish Friends” привезли знищений в Україні російський танк у Гельсінкі. Мета – довести фінам, що війна поруч. Про це кореспонденту “Останній Бастіон” повідомив співзасновник самостійницького руху “Вільний Урал” Андрєй Романов. Танк із Z-символікою виставлено для загального огляду перед будівлею фінляндського парламенту, поблизу музею сучасного мистецтва Kiasma. Танк підбили українські захисники торік весною на Київщині.
- З 1 жовтня 2023 року Фінляндія анулює ліцензію Генерального консульства Росії в Турку.
- Національний суд Франції у справах притулку (CNDA) ухвалив рішення, згідно з яким росіяни, які ухиляються від мобілізації для участі у повномасштабній війні проти України або які дезертували, можуть претендувати на отримання статусу біженців у Франції.
- В ЄС оприлюднили план захисту від напливу мігрантів.
- Фінляндія веде переговори щодо нової угоди про співпрацю в галузі оборони зі Сполученими Штатами Америки. Договір винятковий — Фінляндія планує дозволити присутність військ іншої країни на довгостроковій основі.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.