Росія не спроможна захистити своє населення від війни – британська розвідка
Джерело: Міноборони Великої Британії
Нещодавні атаки безпілотників на Москву і пришвидшення призову до армії вказують на те, що Кремль вже нездатний захистити населення РФ від війни.
Як пояснили у відомстві, зараз для влади РФ головним завданням є внесення змін до законодавства, які дозволять швидше призивати більше чоловіків до армії. При цьому, як нагадали аналітики, в середині липня Держдума РФ підвищила максимальний призовний вік з 27 до 30 років, а мінімальний залишила на рівні 18 років.
Попри те, що призовники нині не діють на території України, вони звільняють професійних та мобілізованих солдатів від інших обов’язків всередині Росії, розповіли у розвідці Сполученого Королівства.
Водночас аналітики додали, що 24 липня президент РФ Володимир Путін підписав указ, який поступово підвищує максимальний вік для тих, хто підлягає призову як резервісти: старші офіцери тепер можуть бути мобілізовані до 70 років.
Як відомо, восени 2022 року резервісти увійшли до числа “частково мобілізованих” і зараз вони можуть забезпечити більш швидке збільшення кількості людей для участі в бойових діях в Україні.
“Збільшення ймовірності залучення в бойові дії, атаки безпілотників на Москву, надзвичайний рівень внутрішніх репресій і нещодавній заколот “Вагнер” підкреслюють неспроможність російської держави захистити населення від війни”, – йдеться у повідомленні.
- У ніч на 30 липня у Москві пролунав вибух. Пошкоджено фасади на двох офісних вежах “Москва-Сіті”.
Російські окупанти вдарили дроном по супермаркету у Дніпровському районі Херсона. Унаслідок атаки постраждали четверо людей.
Російські окупанти атакували об’єкти Нафтогазу у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Внаслідок атаки поранений співробітник компанії.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.