Росія посилила тиск на компанії, що покидають ринок країни-агресорки – Reuters
Джерело: Reuters
Деякі іноземні компанії, які намагаються вийти з російського ринку, стикаються зі значними витратами, оскільки влада РФ вимагає великі знижки на активи, що продаються.
Росія постійно посилює вимоги до виходу з її ринку, оскільки західні компанії почали активно покидати російський ринок після того, як РФ здійснила повномасштабне вторгнення в Україну.
Керівники компаній кажуть, що орієнтуватися в правилах РФ стає все важче.
Зокрема, нідерландська пивоварна компанія Heineken заявила у п’ятницю, що завершила вихід з ринку Росії, продавши свої підприємства російській Arnest Group за один євро.
Відтак, Росія встановлює додаткові перешкоди для виходу з її ринку. Над компаніями нависла загроза націоналізації, особливо після липневого захоплення російських активів данської пивоварної компанії Carlsberg та французького виробника йогуртів Danone.
Крім того, РФ вимагає 50% або більше знижки на всі закордонні угоди, а також внесення до російського бюджету не менш як 10% від ціни.
Серед компаній, які все ще ведуть переговори про вихід – телекомунікаційна група Veon, технологічна група Yandex та італійський кредитор Intesa.
Часто урядова комісія не дає провести деякі угоди, пояснюючи це тим, що оцінка вартості має бути на 20-30% нижчою, угоди можуть бути відхилені за сумою понад 100 млн доларів. У Мінфіні РФ заявили, що “не змушують компанії знижувати вартість активів, але можуть коригувати оцінку у процесі продажу”.
За даними Reuters, іноземні компанії вже зазнали збитків у розмірі понад 80 млрд доларів від своїх операцій у Росії через списання та втрачену вигоду.
- Одна з найбільших страхових компаній світу Uniqa продає свій бізнес у Росії і повністю виходить з російського ринку.
- Шведська компанія Essity, яка виробляє товари для гігієни, завершила продаж своїх операцій у Росії за ціною приблизно 1,2 мільярда шведських крон на безготівковій та безборговій основі.
- Японський виробник вантажівок Isuzu Motors Ltd повністю виходить з російського ринку.
У Вашингтоні подали позов проти адміністрації Дональда Трампа через нібито передачу Ірану конфіденційних даних іранців, які просили притулку у США. Правозахисники заявляють, що серед них були продемократичні активісти, представники релігійних меншин і ЛГБТК-спільноти.
Британія та Нідерланди підписали морське партнерство на £2,4 млрд, у межах якого їхні війська отримають нові амфібійні транспортні кораблі. У Лондоні заявили, що угода має посилити можливості НАТО.
В Угорщині державні медіа, які роками пов’язували з інформаційним впливом Віктора Орбана, призупинили новинне мовлення. Новий прем’єр Петер Мадяр назвав це “історичним днем” і заявив про кінець пропагандистських ефірів.
Саміт НАТО в Анкарі проходить під помітним впливом Дональда Трампа, якому Туреччина влаштувала особливо урочисту зустріч. Водночас за дипломатичною символікою союзники обговорюють значно практичніші питання – переозброєння Європи, нові оборонні контракти та захист від російських ракет.
У Варшаві чоловік увірвався до галереї рукоділля Las Rąk і розтрощив частину експозиції. Напад стався після того, як працівниця закладу показала жест несхвалення учасникам маршу, де лунали антиукраїнські гасла.