Росія посилила тиск на компанії, що покидають ринок країни-агресорки – Reuters
Джерело: Reuters
Деякі іноземні компанії, які намагаються вийти з російського ринку, стикаються зі значними витратами, оскільки влада РФ вимагає великі знижки на активи, що продаються.
Росія постійно посилює вимоги до виходу з її ринку, оскільки західні компанії почали активно покидати російський ринок після того, як РФ здійснила повномасштабне вторгнення в Україну.
Керівники компаній кажуть, що орієнтуватися в правилах РФ стає все важче.
Зокрема, нідерландська пивоварна компанія Heineken заявила у п’ятницю, що завершила вихід з ринку Росії, продавши свої підприємства російській Arnest Group за один євро.
Відтак, Росія встановлює додаткові перешкоди для виходу з її ринку. Над компаніями нависла загроза націоналізації, особливо після липневого захоплення російських активів данської пивоварної компанії Carlsberg та французького виробника йогуртів Danone.
Крім того, РФ вимагає 50% або більше знижки на всі закордонні угоди, а також внесення до російського бюджету не менш як 10% від ціни.
Серед компаній, які все ще ведуть переговори про вихід – телекомунікаційна група Veon, технологічна група Yandex та італійський кредитор Intesa.
Часто урядова комісія не дає провести деякі угоди, пояснюючи це тим, що оцінка вартості має бути на 20-30% нижчою, угоди можуть бути відхилені за сумою понад 100 млн доларів. У Мінфіні РФ заявили, що “не змушують компанії знижувати вартість активів, але можуть коригувати оцінку у процесі продажу”.
За даними Reuters, іноземні компанії вже зазнали збитків у розмірі понад 80 млрд доларів від своїх операцій у Росії через списання та втрачену вигоду.
- Одна з найбільших страхових компаній світу Uniqa продає свій бізнес у Росії і повністю виходить з російського ринку.
- Шведська компанія Essity, яка виробляє товари для гігієни, завершила продаж своїх операцій у Росії за ціною приблизно 1,2 мільярда шведських крон на безготівковій та безборговій основі.
- Японський виробник вантажівок Isuzu Motors Ltd повністю виходить з російського ринку.
Велика Британія навряд чи приєднається до наступальних дій США проти Ірану, проте вже посилила свою присутність у Катарі. Перекидання винищувачів Typhoon свідчить про готовність Лондона захищати регіональних партнерів у разі масштабної відплати з боку Тегерана.
Оперативні центри спостереження ЄС (EU SST) зафіксували неконтрольоване зниження ступеня ракети-носія ZQ-3. Фахівці очікують, що об’єкт вагою 11 тонн увійде в щільні шари атмосфери вже 30 січня.
Уряд Нової Зеландії вирішив не приєднуватися до створеної Дональдом Трампом “Ради миру”. Прем’єр-міністр Крістофер Лаксон зазначив, що країна не братиме участі в ініціативі у її нинішньому вигляді через брак конкретики щодо її майбутньої ролі.
Еммануель Макрон та Роберт Фіцо провели тривалу зустріч, присвячену “стратегічному пробудженню” Європи. Сторони обговорили спільні проєкти в ядерній галузі та погляд на російсько-українську війну в умовах внутрішніх розбіжностей усередині ЄС.
Уряд Данії зафіксував найвищий рівень підтримки за останні два роки на тлі дипломатичного протистояння з Вашингтоном. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен зуміла перетворити агресивні погрози Дональда Трампа щодо анексії Гренландії на власну політичну перемогу.