Росія скаржиться на «неприйнятні» дії США проти російсько-китайської торгівлі

Джерело: Reuters

30 травня прессекретарка російського МЗС Марія Захарова назвала “неприйнятними” плани США щодо подальшого стримування операцій тіньового флоту нафтових танкерів Росії. Вона поскаржилася, що перешкоджання російсько-китайській торгівлі є частиною “незаконної торговельної війни”.

Заступник радника Білого дому з питань національної безпеки з питань міжнародної економіки Дейліп Сінгх заявив 28 травня, що Сполучені Штати та партнери готові застосувати санкції та експортний контроль, щоб запобігти китайсько-російській торгівлі, яка загрожує їхній безпеці на тлі триваючої повномасштабної війни РФ проти України.

Він додав, що країни також можуть збільшити витрати Росії на використання “тіньового флоту”.

Відповідаючи на заяву Сінгха, Захарова заявила, що зусилля США щодо порушення торгівлі між Росією та Китаєм “підривають” світову фінансову систему.

Ми розцінюємо це як втручання в торгово-економічні відносини між іншими країнами. Ми можемо кваліфікувати це як торгову війну проти нашої країни, — сказала Захарова.

Також за її словами, спроби Заходу ускладнити для Росії експорт нафти морським транспортом “підривають глобальну енергетичну безпеку, прискорюють фрагментацію ринку та посилюють інфляційний тиск”.

Ми категорично відкидаємо спроби втручання у функціонування світових енергетичних ринків, – заявила вона.

Флот застарілих танкерів допоміг Москві транспортувати російські вантажі, а також нафту з Ірану та Венесуели, країн, які також перебувають під санкціями Заходу.

Група промислово розвинутих країн G7 схвалила граничну ціну на російську нафту у 60 доларів за барель після того, як Вашингтон лобіював обмеження надходжень з РФ на тлі війни з Україною, одночасно зберігаючи потік російської нафти, щоб уникнути стрибка цін на енергоносії.

Зауважимо, 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен під час спільної пресконференції з головою МЗС Дмитром Кулебою заявив, що Сполучені Штати продовжать запроваджувати санкції проти китайських компаній за підтримку російського ОПК.

1 травня Сполучені Штати Америки запровадили сотні нових санкцій проти Росії через повномасштабне вторгнення в Україну, спрямованих на унеможливлення обходу Москвою заходів Заходу, зокрема через Китай. Пакет санкцій спрямували на російську військово-промислову базу та її програми хімічного та біологічного озброєння, а також на фізичних і юридичних осіб у третіх країнах, які допомагають Москві купувати компоненти для виробництва зброї.

19 листопада президент Франції Емманюель Макрон закликав повернути на розгляд питання вступу України до НАТО після саміту “Коаліції охочих” у Берліні.

19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Будапешті заявив, що Варшава координуватиме та представлятиме спільну позицію країн Центральної Європи під час консультацій щодо завершення російсько-української війни.

Президент США Дональд Трамп долучився до зустрічі європейських союзників України в Берліні телефоном, поставивши під сумнів доцільність подальших витрат на військову допомогу Києву. Зокрема, він скептично висловився щодо виділення Україні мільярдів доларів у межах “Коаліції охочих”. Про це повідомили четверо європейських посадовців, обізнаних із перебігом розмови.

19 листопада спецпредставник президента США Джаред Кушнер заявив, що Вашингтону нібито вдалося домогтися від Москви готовності розглядати гарантії безпеки для України за моделлю, подібною до статті 5 Північноатлантичного договору.

Президент США Дональд Трамп повідомив понад 30 світовим лідерам, які зібралися в Берліні, що його розмова з главою Росії Володимиром Путіним пройшла добре та може сприяти досягненню миру, повідомили обізнані  співрозмовники.