Росіяни атакували Київську ГЕС (відео)
Джерело: Букви
Зранку 26 серпня одним з атакованих енергооб’єктів силами ЗС РФ стала Київська гідроелектростанція (ГЕС), що знаходиться біля міста Вишгород. На відео видно пожежу та руйнування.
Масштаб руйнувань залишається невідомим, повідомило джерело “Букв”. Нині енергетики по всій країні встановлюють, як атака ЗС РФ вплинула на енергосистему та конкретні енергооб’єкти.
Щодо прориву дамби не йшлося. Нині невідомо, чи були постраждалі або загиблі на цьому об’єкті. Відомо, що на Київщині загалом пошкоджено інфраструктурні об’єкти та було поранено одну людину, але не уточнювалося, де саме.
Згідно з даними вересня 2021 року, потужність Київської ГЕС становить 440 МВт. Завдяки цьому також покривали пікові навантаження в енергосистемі України. Загалом Київське водосховище регулює кліматичні явища, як весняні повені чи засухи.
Станція охоплює споруди як будівлю ГЕС, земляні греблі й дамби, бетонну водозливну греблю, суміщену з будівлею станції, з 20-ма водоскидами й судноплавний шлюз. Довжина захисних споруд становить 70 км, а найбільша висота греблі – 22 м.
- Зранку 26 серпня росіяни атакували 15 областей України, застосувавши різні види озброєння. Яка ситуація по регіонах за посиланням.
- Ситуація в енергетичній сфері України залишається складною після ракетного обстрілу 26 серпня з боку Росії. За словами міністра енергетики Германа Галущенка, наслідки ударів ще уточнюються.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.