Росіяни знищили музей Лесі Українки у тимчасово окупованій Ялті
Джерело: Голос Криму
Під час проведення моніторингу культурних установ у тимчасово окупованому Криму стало відомо, що музей Лесі Українки припинив своє існування.
Так, у тимчасово окупованій Ялті на будинку, де раніше розташовувався музей Лесі Українки, нині розміщена охоронна таблиця радянських часів, що є згадкою про перебування української письменниці тут наприкінці ХІХ століття.
Наразі відвідувачам для огляду пропонується екскурсія чотирма приміщеннями: у вхідному розповідається історія будівлі та частково Ялти, у музичній вітальні розміщена експозиція про музичне життя Ялти на межі ХІХ – ХХ століть, у наступному приміщенні гості слухають розповіді про літературне життя Ялти, а в останньому – про архітектора Краснова, якому присвячено залу.
Тоді як про Лесю Українку не нагадує жодне слово, жодне сповіщення. Зауважується, хіба що крихітні світлини на вітринах, перемішані з Пушкіним, Толстим і Цвєтаєвою, та маленький письмовий столик, за яким вона працювала.
- Працівники Херсонського художнього музею ідентифікували ще одну картину, викрадену російськими військовими під час окупації Херсона. Цього разу це робота Надії Андрєєвої під назвою “З лялькою” з серії “Моя дочка”, написана у 1981 році.
- Херсонський художній музей ідентифікував вже 96 творів мистецтва, котрі викрали російські загарбники.
- З 2014 року у колишньому нацистському бункері на Шенебергерштрассе працює музей Berlin Story Bunker. Там діють постійні експозиції про часи Гітлера та післявоєнну Німеччину. Нещодавно там відкрилася нова виставка “Знай свого ворога” про російсько-українську війну. Серед “експонатів” – зокрема й предмети повсякденного побуту росіян, які вони позалишали, втікаючи під час наступу української армії.
Російський маркетплейс Wildberries видалив окремий розділ “Все для СВО”, де раніше було понад 200 тисяч товарів, пов’язаних із військовим спорядженням. Водночас сама продукція військового призначення залишилася доступною на платформі.
У Кропивницькому 22 липня вдруге попрощалися із військовослужбовцем Олександром Божком, котрий загинув у жовтні 2025 року на Покровському напрямку. Після першого поховання з’ясувалося, що родині видали тіло іншого військового.
Після ракетного удару по заводу російського військово-промислового комплексу “Авітек” у Кірові місцеві жителі почали звинувачувати владу в неналежному захисті населення та приховуванні реальних масштабів втрат серед працівників підприємства.
Російські війська атакували Слобідський район Харкова ракетою-дроном «Бандероль». Внаслідок удару загинула одна людина, ще дев’ятеро отримали поранення, серед них – двоє дітей.
Російські війська завдали удару по Кривому Рогу. Внаслідок атаки виникла пожежа у торговельному центрі, будівля зазнала пошкоджень.