Росіяни знищили музей Лесі Українки у тимчасово окупованій Ялті
Джерело: Голос Криму
Під час проведення моніторингу культурних установ у тимчасово окупованому Криму стало відомо, що музей Лесі Українки припинив своє існування.
Так, у тимчасово окупованій Ялті на будинку, де раніше розташовувався музей Лесі Українки, нині розміщена охоронна таблиця радянських часів, що є згадкою про перебування української письменниці тут наприкінці ХІХ століття.
Наразі відвідувачам для огляду пропонується екскурсія чотирма приміщеннями: у вхідному розповідається історія будівлі та частково Ялти, у музичній вітальні розміщена експозиція про музичне життя Ялти на межі ХІХ – ХХ століть, у наступному приміщенні гості слухають розповіді про літературне життя Ялти, а в останньому – про архітектора Краснова, якому присвячено залу.
Тоді як про Лесю Українку не нагадує жодне слово, жодне сповіщення. Зауважується, хіба що крихітні світлини на вітринах, перемішані з Пушкіним, Толстим і Цвєтаєвою, та маленький письмовий столик, за яким вона працювала.
- Працівники Херсонського художнього музею ідентифікували ще одну картину, викрадену російськими військовими під час окупації Херсона. Цього разу це робота Надії Андрєєвої під назвою “З лялькою” з серії “Моя дочка”, написана у 1981 році.
- Херсонський художній музей ідентифікував вже 96 творів мистецтва, котрі викрали російські загарбники.
- З 2014 року у колишньому нацистському бункері на Шенебергерштрассе працює музей Berlin Story Bunker. Там діють постійні експозиції про часи Гітлера та післявоєнну Німеччину. Нещодавно там відкрилася нова виставка “Знай свого ворога” про російсько-українську війну. Серед “експонатів” – зокрема й предмети повсякденного побуту росіян, які вони позалишали, втікаючи під час наступу української армії.
Україна та Литва підписали Спільну декларацію про захист, повернення, реабілітацію та реінтеграцію українських дітей, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга за результатами зустрічі з литовським колегою Кястутісом Будрісом.
Правоохоронці викрили масштабну схему дезертирства. Схема діяла у чотирьох областях, тоді як сума за “послугу” коливалася від 8 до 15 тисяч доларів з однієї особи.
11 травня лідер фракції “Євросолідарність” Петро Порошенко заявив про необхідність змін у розподілі фінансування сектору безпеки та оборони, наголосивши на пріоритеті підрозділів, котрі виконують бойові завдання.
Президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що європейським країнам варто почати прямі контакти з Москвою щодо війни РФ проти України.
11 травня глава МЗС Андрій Сибіга привітав рішення князівств Андорра та Монако щодо готовності приєднатися до розширеної часткової угоди про створення Спецтрибуналу щодо злочину російської агресії проти України.