Росіяни знищили музей Лесі Українки у тимчасово окупованій Ялті
Джерело: Голос Криму
Під час проведення моніторингу культурних установ у тимчасово окупованому Криму стало відомо, що музей Лесі Українки припинив своє існування.
Так, у тимчасово окупованій Ялті на будинку, де раніше розташовувався музей Лесі Українки, нині розміщена охоронна таблиця радянських часів, що є згадкою про перебування української письменниці тут наприкінці ХІХ століття.
Наразі відвідувачам для огляду пропонується екскурсія чотирма приміщеннями: у вхідному розповідається історія будівлі та частково Ялти, у музичній вітальні розміщена експозиція про музичне життя Ялти на межі ХІХ – ХХ століть, у наступному приміщенні гості слухають розповіді про літературне життя Ялти, а в останньому – про архітектора Краснова, якому присвячено залу.
Тоді як про Лесю Українку не нагадує жодне слово, жодне сповіщення. Зауважується, хіба що крихітні світлини на вітринах, перемішані з Пушкіним, Толстим і Цвєтаєвою, та маленький письмовий столик, за яким вона працювала.
- Працівники Херсонського художнього музею ідентифікували ще одну картину, викрадену російськими військовими під час окупації Херсона. Цього разу це робота Надії Андрєєвої під назвою “З лялькою” з серії “Моя дочка”, написана у 1981 році.
- Херсонський художній музей ідентифікував вже 96 творів мистецтва, котрі викрали російські загарбники.
- З 2014 року у колишньому нацистському бункері на Шенебергерштрассе працює музей Berlin Story Bunker. Там діють постійні експозиції про часи Гітлера та післявоєнну Німеччину. Нещодавно там відкрилася нова виставка “Знай свого ворога” про російсько-українську війну. Серед “експонатів” – зокрема й предмети повсякденного побуту росіян, які вони позалишали, втікаючи під час наступу української армії.
Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.