«Сад Квілінського» припинив існування: історія засновника ферми, який загинув на фронті
Джерело: пресслужба “Саду Квілінського”
Боронячи Україну від російських загарбників 23 січня 2024 року під час виконання бойових завдань на Донеччині загинув засновник “Саду Квілінського”, голова Миргородської районної організації ВО “Свобода” Ян Квілінський.
За даними полтавського видання “Зміст“, Квілінський народився 27 лютого 1989 року в селі Стовбине Миргородського району. Закінчив Дібрівську середню школу. Здобувши фах агронома, разом із родиною заснував фермерське господарство “Сад Квілінського”, де вирощував різні сорти троянд.
“Як учасник революції Гідності та голова Миргородської районної організації ВО “Свобода” чоловік відстоював національні інтереси України”, – йдеться в повідомленні.
У 2015-2020 роках був Дібрівським сільським головою. Перебував у лавах “Свободи” більш як десять років.
23 вересня 2023 року в соцмережах “Саду Квілінського” з’явилося повідомлення, що господарство тимчасово припиняє вирощувати й продавати продукцію.
А вже 26 вересня Ян Квілінський став до лав армії, підписавши контракт з окремим центром спеціальних операцій “Схід” імені князя Святослава Хороброго. Мав звання старшого солдата. Служив оператором-вогнеметником Сил спеціальних операцій.
Фото: “Зміст”
Останнім для захисника став бій з ворогом на Донеччині 23 січня.
Сьогодні, 25 квітня, на сторінці “Саду Квілінського” у Facebook з’явилось повідомлення, що сад припиняє свою роботу.
“Саду Квілінського більше немає. Господар ферми – Ян Квілінський загинув на війні. Сад Квілінського більше не вирощує і не продає квіти”, – йдеться в дописі.
- На російсько-українській війні, під час евакуації поранених на Харківському напрямку, загинув медик 112-ї окремої бригади територіальної оборони Назар Лавровський.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 6 лютого. Загалом від початку доби відбулося 137 бойових зіткнень.
5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.
На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.