Сербія планує передати Україні гуманітарну допомогу

Джерело: РТС.

Уряд Сербії виділив Україні гуманітарну допомогу для подолання наслідків підриву російськими окупантами дамби Каховської ГЕС.

Ця допомога містить у собі, зокрема, товари та ліки від Республіканської дирекції товарних резервів та товари від Комісаріату у справах біженців та міграції.

Також урядом Сербії прийнято рішення про надання тимчасового захисту для громадян України, які постраждали внаслідок підриву росіянами дамби Каховської ГЕС.

Крім того, цього літа уряд Сербії вирішив організувати спортивно-реабілітаційний табір для юнацької та дитячої команд Академії футболу “Динамо” з Києва. Уряд вже затвердив кошти на організацію літнього табору, які покриватимуть проживання, харчування, навчання та футбольні матчі.

Зазначимо, що Сербія й досі відмовляється запроваджувати санкції проти Росії.

Україна висловила готовність обмежити чисельність своїх Збройних сил 800 тисячами військовослужбовців заради досягнення миру з Росією в межах мирного плану США, повідомили високопосадовці, близькі до президента Володимира Зеленського. За їхніми словами, серед спірних питань залишаються територіальні положення та гарантії безпеки з боку США.

Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.

В Україні вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.

25 листопада президент Володимир Зеленський у розмові з главою Фінляндії Александром Стуббом скоординував позиції стосовно мирних зусиль.

Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації.