Шмигаль обговорив з послами G7 продовження фінансової допомоги Україні
Джерело: Денис Шмигаль/Facebook
31 січня прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що провів “продуктивну” зустріч з послами країн G7.
Зокрема сторони обговорили продовження безперебійної фінансової підтримки України. Глава уряду акцентував, що це “життєво необхідно” для збереження макроекономічної ситуації.
Зі свого боку наш Уряд впроваджує реформи, необхідні для посилення економічної стійкості, — запевнив Шмигаль.
Він також подякував Японії за успішне головування в G7, сповнене важливих і своєчасних рішень на підтримку нашої держави. Окрім цього, привітав із початком головування Італію. І висловив сподівання на продовження плідного та конструктивного діалогу з країнами Групи G7.
Раніше Денис Шмигаль повідомив, що попередньо всі 27 країн-членів Європейського Союзу погодилися підтримати чотирирічну програму для України на 50 млрд євро Ukraine Facility.
Виданню Reuters джерело, знайоме з планами Італії, повідомило, що країна використає своє головування у G7, щоб посилити підтримку України.
Вперше викладаючи пріоритети Італії, джерело повідомило, що основними питаннями порядку денного лідерів також будуть війна на Близькому Сході, продовольча безпека, зміна клімату, розвиток Африки, взаємодія з Китаєм і штучний інтелект.
Джерело повідомило, що лідери G7 сповнені рішучості показати, що вони залишаються повністю відданими Україні і не можуть ризикнути проявити ознаки слабкості через два роки після того, як Росія вторглася в Україну.
Зазначають, що Італія планує організувати 20 зустрічей на рівні міністрів під час свого головування у G7, розпочавши триденну зустріч з 13-15 березня, присвячену промисловості, технологіям і цифровізації, яка приверне увагу до швидкоплинної революції ШІ.
- 22 січня, під час свого візиту до Києва, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава приєдналася до Вільнюської декларації G7 щодо гарантій безпеки для України.
- Японія та Сполучені Штати заявили у вівторок, 23 січня, що продовжуватимуть співпрацювати у збереженні санкцій проти Росії та підтримці України відповідно до угоди, досягнутої минулого року G7.
- Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен повідомила про отриманий “позитивний сигнал”, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан скасує блокування допомоги Україні на 50 млрд євро.
- Європейський комісар з питань бюджету Йоханнес Хан заявив, що жодна з країн ЄС не оскаржує надання Україні 50 млрд євро (54,6 млрд доларів) кредитів і грантів протягом наступних чотирьох років.
- У Міністерстві закордонних справ України повідомили, що вітають досягнення на саміті ЄС “принципового рішення” про створення Українського фонду (Ukraine Facility) розміром 50 млрд євро на 2024 – 2027 роки.
28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.
28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.
З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.
ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.
17-річну агентку російської воєнної розвідки засудили до десяти років позбавлення волі за коригування російських атак по Чернігівщині. Суд визнав її винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану.