Шмигаль запевнив, що понад 80% об’єктів ЖКГ в Україні готові до опалювального сезону

Джерело: звіт глави уряду у Верховній Раді

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що станом на сьогодні, вже 82% об’єктів житлово-комунального господарства по всій Україні готові до опалювального сезону.

За словами Шмигаля, осінньо-зимовий період буде “надзвичайно складним”. За даними Мінінфраструктури підтверджується готовність станом на зараз на 82% об’єктів житлово-комунального господарства до опалювального сезону. У тилових регіонах ці показники “трошки вищі”, у прифронтових територіях “дещо нижчі”. Наприклад, у Запорізькій області 79%, найнижчий показник в Херсонській області – 54% по готовності.

Підприємства потребують додаткового обладнання, додаткових грошей. В бюджеті в Фонді відновлення кошти є на сьогодні, також ми дофінансовуємо заходи з резервного фонду. Буквально півтора тижня тому були виділені додаткові кошти для Бурштина і Добротвора, які втратили можливість опалення, і там будуються відповідні теплові станції для підтримки тепла в цих містах в зимовий період. Це просто один з прикладів, — зазначив глава уряду.

Однак, крім цього, міста і підприємства потребують додатково 423 установки і 300 когенераційних установки і 300 блочно-модульних котелень. Прем’єр додав, що основна увага була зосереджена на Харкові та області з забезпечення таким обладнанням.

Також Шмигаль зауважив, що урядом профінансовано практично більш як 10 мільярдів гривень по захисту енергооб’єктів, окремо більше ніж 5 мільярдів гривень профінансувало “Укренерго” на створення відповідного захисту.

Додамо, 8 травня Кабінет міністрів України створив штаб підготовки до наступного опалювального сезону. До складу штабу увійшли представники ключових міністерств та відомств, народні депутати, представники громад.

Штаб мав координувати всі роботи з подолання наслідків російського енергетичного терору, модернізації та адаптації паливно-енергетичного комплексу до нових викликів.

Водночас як повідомив нардеп Олексій Гончаренко, у першому кварталі 2024 року з Державного бюджету не виділяли кошти на захист енергетичних об’єктів України.

Голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін поскаржився на використання західної зброї та супутникових технологій для ударів по “цивільних об’єктах”. Мовляв, це може змусити Росію застосувати зброю, “яка не залишить сліду ні від кого”.

26 травня Міністерство закордонних справ Німеччини прокоментувало попередження російського МЗС щодо необхідності здійснити евакуацію іноземців і дипломатів з Києва через нібито підготовку нових атак. 

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментували інциденти з дронами у країнах Балтії, зазначивши, що це є частиною навмисної російської стратегії дестабілізації.

26 травня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, попередивши не втручатися у російсько-українську війну та утриматися від будь-яких дій, які можуть загрожувати українській безпеці.

Кількість країн, котрі беруть участь в очолюваній Чехією ініціативі щодо закупівлі боєприпасів для України, зменшилася вдвічі з моменту повернення прем’єр-міністра Андрея Бабіша до посади у грудні. Раніше він пообіцяв не змушувати громадян Чехії платити за українську зброю.