Сі заявив про неминуче «воз’єднання» Китаю з Тайванем
Джерело: Reuters
31 грудня у своїй новорічній промові президент Китаю Сі Цзіньпін заявив, про неминуче “возз’єднання” КНР з Тайванем.
Тайванські президентські та парламентські вибори 13 січня відбуваються в період напружених відносин між Пекіном і Тайбеєм. Китай посилює військовий тиск, щоб відстоювати свої претензії на суверенітет над демократично керованим Тайванем.
Китай вважає Тайвань своєю “священною територією” і ніколи не відмовлявся від застосування сили, щоб поставити його під контроль КНР, хоча Сі й не згадав про військові загрози у своїй промові.
Возз’єднання батьківщини є історичною неминучістю, — зазначив Сі Цзіньпін. — Земляки по обидва боки Тайванської протоки повинні бути пов’язані загальним почуттям мети та розділити славу відродження китайської нації, – додав він.
Минулого року Сі зазначив лише, що люди з обох боків протоки є “членами однієї сім’ї” і що він сподівається, що вони працюватимуть разом, щоб “спільно сприяти тривалому процвітанню китайської нації”.
Китай зробив особливий виняток щодо чинного віце-президента Лай Чін-те, кандидата в президенти від правлячої Демократичної партії Тайваню (DPP), який лідирує в опитуваннях громадської думки, заявивши, що він є “небезпечним сепаратистом”.
Управління Китаю у справах Тайваню заявило, що Лай “розкрив своє справжнє обличчя” як впертого “прихильника незалежності Тайваню” та “руйнівника миру через Тайванську протоку”.
Китайська Республіка залишається офіційною назвою Тайваню.
Лай заявив 30 грудня, що Китайська Республіка та Китайська Народна Республіка “не підпорядковуються одна одній”, формулювання, яке він і президентка Цай використовували раніше, що також розлютило Пекін.
Уряд Тайваню, який неодноразово пропонував переговори з Китаєм, відкидає претензії Пекіна на суверенітет і каже, що тільки жителі острова можуть вирішувати своє майбутнє.
Тайвань був однією з основних переговорів Байдена і Сі у Сан-Франциско.
За словами американського високопосадовця, Сі зазначив Байдену під час їхньої чотиригодинної зустрічі 15 листопада, що Тайвань є “найбільшою та найнебезпечнішою проблемою” в американо-китайських відносинах.
За минулі півтора року Китай влаштував два етапи масштабних військових навчань навколо Тайваню.
- 29 серпня Міністерство оборони Тайваню попередило про можливе “різке зростання” військової напруженості після повідомлення про відновлення військової активності Китаю, включаючи винищувачі, які перетинають умовну середню лінію Тайванської протоки.
- 19 серпня США закликали Китай припинити тиск на Тайвань після того, як Пекін розпочав військові навчання.
- Міністр оборони Тайваню Чіу Куо Чен заявив, що хоче придбати у США новітні ракетні системи NASAMS.
- Тайвань в суботу, 23 грудня, повідомив про збільшення активності китайських військових літаків та військових кораблів навколо острова, включаючи літаки, які перетинають серединну лінію Тайванської протоки, оскільки Китай продовжує військові дії за три тижні до голосування в Тайвані.
Німецький журналіст Юліан Рьопке, кореспондент видання BILD, у соцмережі Х звинуватив президента США Дональда Трампа в аморальному тиску на Україну з метою капітуляції перед Росією в межах його 28-пунктного плану завершення війни. Цей план, оприлюднений Білим домом напередодні дедлайну 27 листопада, передбачає передачу Україною територій, нині окупованих РФ, та обмеження української армії.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду продовжила розгляд позову Петра Порошенка щодо скасування указу президента Володимира Зеленського про запровадження санкцій проти п’ятого президента. На засіданні 21 листопада суд переходив до дослідження відеодоказів – інтерв’ю та публічних заяв Зеленського за 2021-2025 роки.
Російська гімнастка Ангеліна Мельникова виступить у німецькій Бундеслізі, попри те, що Україна визнала її “чемпіонкою терору”.
Американські санкції, що набули чинності 21 листопада, фактично зупинили в морі приблизно 48 мільйонів барелів російської нафти. Десятки танкерів вимушено змінюють маршрути, шукаючи нові порти призначення. Як наголошують Bloomberg, це – черговий удар Вашингтона по експортних потоках Кремля на тлі війни проти України.
Президент США Дональд Трамп підтвердив, що його адміністрація встановила дедлайн на наступний четвер, 27 листопада, для того, щоб Україна погодилася на 28-пунктний план Білого дому щодо припинення війни Росії проти України.