Скільки Україна витратила на утримання полонених окупантів – відповідь Рахункової палати
Джерело: Рахункова палата
Рахункова палата України підрахувала, скільки грошей пішло на утримання полонених військових РФ з початку повномасштабного вторгнення.
Україна, згідно з Женевськими конвенціями, змушена утримувати російських військовополонених. Оскільки у 2022 році не було спеціальних умов для цього, уряд організував систему їх утримання під управлінням Міністерства юстиції.
З березня 2022 по червень 2024 року Мін’юст створив 4 табори для полонених та організував їхнє розміщення, охорону і медичне забезпечення в більш ніж 50 установах.
За підрахунками, на це витрачено 294,2 млн гривень. Водночас значну допомогу надали благодійні організації та Міжнародний комітет Червоного Хреста.
Аудит виявив, що Мін’юсту слід краще планувати перепрофілювання установ для полонених, зокрема враховуючи те, як їх зможуть використовувати після війни.
Рахункова палата рекомендувала посилити контроль за витратами на утримання полонених і забезпечити прозорість у використанні коштів.
“Ми надали рекомендації, виконання яких дасть змогу документально підтвердити витрати України на утримання військовополонених, що стануть частиною фінансових претензій до держави-агресора у майбутньому. Наші докази щодо цього мають бути вагомими та неспростовними”, – зазначив відповідальний за проведення контрольного заходу член Рахункової палати Кирило Клименко.
- Оборонець Маріуполя Володимир Іванов, який провів у російському полоні 895 днів, розповів в інтерв’ю “Укрінформу”, що наглядачі у колоніях змушували полонених українських військових вивчати імена дітей з Донецької та Луганської областей, яких буцімто вбили ЗСУ.
- Після більш ніж року пошуків, родина повернула тіло загиблого Івана Макарова, який потрапив у російський полон. Офіційною причиною смерті визнали серцеву недостатність та кахексію, проте на тілі знайшли численні порізи та гематоми.
Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.
Ввечері 1 жовтня російські війська вдарили по центральній частині міста Балаклія. Ракета влучила в землю біля житлової п’ятиповерхівки.
Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.
1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.
На Харківщині повернули до використання угіддя площею понад 1,7 тисячі гектарів. Станом на сьогодні це найбільша ділянка, розмінована оператором протимінної діяльності у межах державної програми компенсації вартості розмінування агроземель.