Скільки Україна витратила на утримання полонених окупантів – відповідь Рахункової палати
Джерело: Рахункова палата
Рахункова палата України підрахувала, скільки грошей пішло на утримання полонених військових РФ з початку повномасштабного вторгнення.
Україна, згідно з Женевськими конвенціями, змушена утримувати російських військовополонених. Оскільки у 2022 році не було спеціальних умов для цього, уряд організував систему їх утримання під управлінням Міністерства юстиції.
З березня 2022 по червень 2024 року Мін’юст створив 4 табори для полонених та організував їхнє розміщення, охорону і медичне забезпечення в більш ніж 50 установах.
За підрахунками, на це витрачено 294,2 млн гривень. Водночас значну допомогу надали благодійні організації та Міжнародний комітет Червоного Хреста.
Аудит виявив, що Мін’юсту слід краще планувати перепрофілювання установ для полонених, зокрема враховуючи те, як їх зможуть використовувати після війни.
Рахункова палата рекомендувала посилити контроль за витратами на утримання полонених і забезпечити прозорість у використанні коштів.
“Ми надали рекомендації, виконання яких дасть змогу документально підтвердити витрати України на утримання військовополонених, що стануть частиною фінансових претензій до держави-агресора у майбутньому. Наші докази щодо цього мають бути вагомими та неспростовними”, – зазначив відповідальний за проведення контрольного заходу член Рахункової палати Кирило Клименко.
- Оборонець Маріуполя Володимир Іванов, який провів у російському полоні 895 днів, розповів в інтерв’ю “Укрінформу”, що наглядачі у колоніях змушували полонених українських військових вивчати імена дітей з Донецької та Луганської областей, яких буцімто вбили ЗСУ.
- Після більш ніж року пошуків, родина повернула тіло загиблого Івана Макарова, який потрапив у російський полон. Офіційною причиною смерті визнали серцеву недостатність та кахексію, проте на тілі знайшли численні порізи та гематоми.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.