Сонячні бурі можуть зруйнувати енергетичну інфраструктуру – вчені
Джерело: Interesting Engineering
Вчені встановили, що сонячна активність може зруйнувати енергетичну інфраструктуру на Землі. Нове дослідження свідчить, що кут, під яким сонячні удари вражають Землю, має вирішальне значення для захисту інфраструктури. Відповідні дослідження опублікували у журналі Frontiers in Astronomy and Space Sciences.
У дослідженнях встановили, що полярні сяйва є попереджувальним знаком про приховану небезпеку – геомагнітно-індуковані електричні струми.
Полярні сяйва виникають через те, що частинки Сонця врізаються у магнітне поле Землі. Ці ж сили можуть стискати магнітне поле, що призводить до виникнення розрядів, які можуть досягти поверхні планети і завдати шкоди критичній інфраструктурі.
Як зауважили вчені, полярні сяйва і геомагнітно-індуковані електричні струми виникають унаслідок схожих факторів космічної погоди.
Полярне сяйво є візуальним попередженням про те, що електричні струми у космосі можуть створювати геомагнітно-індуковані електричні струми на Землі,- пояснив Денні Олівейра з Центру космічних польотів імені Годдарда NASA та провідний автор цього нового дослідження.
Полярні сяйва на Землі виникають внаслідок стиснення магнітного поля планети, спричиненого міжпланетними ударами. Ці удари виникають, коли швидкий сонячний вітер наздоганяє повільніший сонячний вітер, створюючи тим самим ударну хвилю.
Науковці попередили, що і сонячні бурі і стиснення магнітного поля можуть призвести до проходження небезпечних розрядів через Землю, що потенційно може пошкодити енергетичну інфраструктуру. Потужніші події становлять більшу загрозу, але навіть незначні сонячні удари ризиковані.
Дослідники виявили, що лобові удари, ймовірно, створюють найсильніші геомагнітно-індуковані розряди, позаяк можуть сильніше стискати магнітне поле.
Науковці відслідкували, як кут і час сонячних ударів впливають на геомагнітно-індуковані струми. Вони використовували дані міжпланетного магнітного поля та сонячного вітру, щоб обчислити кут і швидкість кожного удару. А потім розділили їх на три категорії: сильно нахилені, помірно нахилені та майже фронтальні.
Дослідження показали чіткий зв’язок між кутом удару та силою струму. Чим сильніший сонячний удар, тим сильніший електричний розряд поширюється на землю. Цей електричний сплеск зазвичай відбувається двома спалахами: один відразу після початкового удару, а інший під час наступної суббурі – меншого геомагнітного збурення. Дивно, але ці пікові сплески були найсильнішими коли північний полюс Землі спрямований до Сонця.
Автори дослідження стверджують, що вчені можуть передбачити кут поштовху за дві години до удару. Це може дати час для вжиття запобіжних заходів, як-от зменшення потужності на певних лініях.
- Увечері 5 листопада 2023 року у різних куточках України спостерігали полярне сяйво. Його причиною стала потужна геомагнітна буря.
- Космічний телескоп Хаббл зробив зображення таємничих примарних тіней на кільцях Сатурна — останнє спостереження так званих “спиць”, які продовжують спантеличувати вчених.
- Космічний об’єкт у формі знаку питання, неподалік від пари молодих зірок під назвою Herbig-Haro 46/47, зафіксував телескоп NASA імені Джеймса Вебба, і вчені думають, що знають, що це може бути.
Масштабна кібератака на залізничного оператора Eurail призвела до витоку конфіденційної інформації понад 300 тисяч європейських туристів. Тепер мандрівники змушені витрачати власні кошти на позапланову заміну паспортів, аби захиститися від крадіжки особистих даних у даркнеті.
В місті Миколаїв у квартирі вибухнула граната, внаслідок чого загинув чоловік, а його співмешканка постраждала.
Заклики російського глави Володимира Путіна до збільшення народжуваності, обмеження абортів і спроби нав’язування так званих “традиційних цінностей” не змогли змінити демографічну тенденцію в Росії, яка продовжує рухатися до глибокої кризи.
Космічний телескоп Hubble зафіксував у високій деталізації ділянку зореутворення в Потрійній туманності, розташованій приблизно за 5 тисяч світлових років від Землі. Знімок оприлюднили до 36-ї річниці запуску місії 24 квітня.
Франція та Польща переходять до практичної фази військової співпраці, яка передбачає спільні навчання з імітацією застосування ядерної зброї. Новий формат взаємодії розглядають як відповідь на зростання загроз з боку Росії та зміну безпекового балансу в Європі.