США та Україна у Берліні не змогли погодити питання «демілітаризованої зони»

Джерело: Bild

Переговори американських та українських посадовців у Берліні, що тривали близько 5 годин 14 грудня, де Київ представив власну версію плану з закінчення повномасштабної війни, закінчилися без компромісу з ключового, територіального питання.

Київ погодився обговорити відмову від вступу до НАТО і проведення виборів у найкоротші терміни, втім, каменем спотикання, як і раніше, залишається приналежність Донбасу, де адміністрація Дональда Трампа запропонувала створити “демілітаризовану зону”.

Київ готовий до тимчасового “заморожування” фронту та фактичної втрати контролю над окупованими Росією територіями, проте, категорично заперечує вимогу вивести українські війська з контрольованої частини Донецької області.

За словами джерел видання, США запропонували компроміс: Україна відходить приблизно з 5,6 тисячі кв км на Донеччині, але російські війська туди не входять. Москва від імені радника президента Юрія Ушакова підтримала цю ідею, але із застереженням — замість армії на території “демілітаризованої зони”, мовляв, будуть розміщені сили Росгвардії.

Однак це “буде рівносильним капітуляції української армії”, пояснив український високопосадовець. За його словами, Київ висунув пропозицію у відповідь, суть якої описав Зеленський: “Якщо українські війська відступають, скажімо, на п’ять-десять кілометрів, чому російські війська не повинні також відступити на таку саму відстань углиб окупованих територій?”.

Спецпредставник Трампа Стівен Віткофф заявив у неділю, що було досягнуто “значного прогресу”.

  • Посли країн Європейського Союзу погодили зміну правил, яка спрощує процес збереження заморожених російських активів усередині блоку. Згідно з повідомленням Рікарда Джозвяка, ключовою зміною є скасування вимоги одностайності. Раніше для кожного продовження терміну заморозки потрібна була згода всіх 27 країн-членів ЄС.
  • Адміністрація президента США Дональда Трампа ініціювала серію напружених переговорів із європейськими колегами, запропонувавши своє бачення повоєнної відбудови України та умов повернення Росії до світової економічної системи. Ці ініціативи, оформлені у вигляді односторінкових додатків до мирних пропозицій, стали предметом жорстких суперечок між Сполученими Штатами та їхніми традиційними європейськими союзниками.
  • Президент США Дональд Трамп провів напружені телефонні розмови з ключовими європейськими лідерами, закликаючи їх використати свій вплив на президента України Володимира Зеленського.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна вважає, що Європі варто розглядати Україну як потенційного гаранта безпеки завдяки унікальному військовому досвіду.

Перша леді США Меланія Трамп сприяла поверненню шістьох українських дітей, котрі перебували на території Росії, до їхніх родин в Україні. 

Російський порт Приморськ на Балтійському морі, один з найбільших експортних портів країни, втратив щонайменше 40% потужностей для зберігання нафти через атаки українських безпілотників минулого місяця. Це підтвердили знімки з американських комерційних супутників.

За доказовою базою Служби безпеки 15 років тюрми з конфіскацією майна отримав агент ФСБ, котрий готував убивство посадовця міської ради на Запоріжжі в обмін на приватний будинок. Для цього він пройшов підготовку в навчальному центрі ФСБ, де отримав інструктажі з конспірації та ножового бою.

Скорочення видобутку нафти в Росії неминуче. Атаки України по портовій інфраструктурі, трубопроводах та НПЗ зменшили експортні можливості Кремля на 1 мільйон барелів на день, або на п’яту частину від загальної потужності, повідомили три джерела у галузі.