США та Україна у Берліні не змогли погодити питання «демілітаризованої зони»
Джерело: Bild
Переговори американських та українських посадовців у Берліні, що тривали близько 5 годин 14 грудня, де Київ представив власну версію плану з закінчення повномасштабної війни, закінчилися без компромісу з ключового, територіального питання.
Київ погодився обговорити відмову від вступу до НАТО і проведення виборів у найкоротші терміни, втім, каменем спотикання, як і раніше, залишається приналежність Донбасу, де адміністрація Дональда Трампа запропонувала створити “демілітаризовану зону”.
Київ готовий до тимчасового “заморожування” фронту та фактичної втрати контролю над окупованими Росією територіями, проте, категорично заперечує вимогу вивести українські війська з контрольованої частини Донецької області.
За словами джерел видання, США запропонували компроміс: Україна відходить приблизно з 5,6 тисячі кв км на Донеччині, але російські війська туди не входять. Москва від імені радника президента Юрія Ушакова підтримала цю ідею, але із застереженням — замість армії на території “демілітаризованої зони”, мовляв, будуть розміщені сили Росгвардії.
Однак це “буде рівносильним капітуляції української армії”, пояснив український високопосадовець. За його словами, Київ висунув пропозицію у відповідь, суть якої описав Зеленський: “Якщо українські війська відступають, скажімо, на п’ять-десять кілометрів, чому російські війська не повинні також відступити на таку саму відстань углиб окупованих територій?”.
Спецпредставник Трампа Стівен Віткофф заявив у неділю, що було досягнуто “значного прогресу”.
- Посли країн Європейського Союзу погодили зміну правил, яка спрощує процес збереження заморожених російських активів усередині блоку. Згідно з повідомленням Рікарда Джозвяка, ключовою зміною є скасування вимоги одностайності. Раніше для кожного продовження терміну заморозки потрібна була згода всіх 27 країн-членів ЄС.
- Адміністрація президента США Дональда Трампа ініціювала серію напружених переговорів із європейськими колегами, запропонувавши своє бачення повоєнної відбудови України та умов повернення Росії до світової економічної системи. Ці ініціативи, оформлені у вигляді односторінкових додатків до мирних пропозицій, стали предметом жорстких суперечок між Сполученими Штатами та їхніми традиційними європейськими союзниками.
- Президент США Дональд Трамп провів напружені телефонні розмови з ключовими європейськими лідерами, закликаючи їх використати свій вплив на президента України Володимира Зеленського.
У Берліні президент Володимир Зеленський 15 грудня провів чергові переговори з представниками США щодо завершення війни з Росією. Україна намагається переконати США, що припинення вогню має відбутися без попередніх територіальних поступок на користь Росії.
Переговори американських та українських посадовців у Берліні, що тривали близько 5 годин 14 грудня, де Київ представив власну версію плану з закінчення повномасштабної війни, закінчилися без компромісу з ключового, територіального питання.
Премє’р-міністерка Юлія Свириденко повідомила про запровадження по всій країні нового підходу до оголошення повітряних тривог — порайонного оповіщення.
Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, рівень довіри до президента Володимира Зеленського серед українців становить 61%, тоді як 32% опитаних заявляють про недовіру.
Більшість громадян України не підтримують “мирний план”, який передбачає поступки на користь Росії, зокрема відведення українських військ з Донбасу, скорочення чисельності армії та відсутність чітких гарантій безпеки.