США втретє відтермінували санкції проти сербської «дочки» Газпрому

Джерело: Александар Вучич/Instagram

Сполучені Штати Америки втретє відтермінували санкції проти компанії “Нафтна индустрија Србије” (NIS). Мажоритарний пакет акцій NIS належить російським “Газпром нєфть” і “Газпром”.

Сербії вдалося домовитися про нове відтермінування санкцій щодо NIS, цього разу на два місяці, до 27 червня. Вдячні американським партнерам за розуміння позиції Сербії, — написав президент Сербії Александар Вучич.

Санкції проти російських енергетичних компаній, зокрема “Сургутнєфті”, “Газпром Нєфті” та їхніх дочірніх структур, США запровадили ще 10 січня, наприкінці каденції 46-го президента Джо Байдена. Мета обмежень — зменшити доходи Кремля від енергоносіїв, які використовуються для фінансування війни проти України.

До санкційного списку потрапила також сербська “дочка” “Газпром Нєфті” — компанія NIS. Вимоги санкцій передбачають не просто скорочення частки російських власників, а повний їх вихід зі складу акціонерів.

Однак санкції щодо NIS досі не набрали чинності — їх двічі відтерміновували на 30 днів. Нині ж Белград отримав час до кінця червня, аби знайти рішення щодо виведення “Газпром Нєфті” з власності компанії.

Раніше стало відомо, що після великих фінансових втрат та втрати європейського ринку газу, російський “Газпром” планує масові звільнення в центральному апараті. Компанія розглядає скорочення 1,6 тисячі працівників головного офісу.

Відповідний лист голові “Газпрома” Олексію Міллеру направила заступниця правління Олена Ілюхіна, яка вказує на необхідність “оптимізації витрат” у контексті серйозних викликів, що стоять перед російською компанією.

“Газпром” витрачає 50 млрд рублів на річні зарплати працівників центрального апарату, й за оцінками Ілюхіної, цю кількість можна скоротити на 1,6 тисячі осіб, зменшивши штат з 4,1 тисячі до 2,5 тисячі співробітників. Заступник голови правління, Сергій Купріянов, підтвердив достовірність інформації про плановані зміни.

Втрати “Газпрома” на європейському ринку стали відчутними після припинення постачань газу до більшості країн ЄС, що призвело до зменшення експортних обсягів до рівня 1985 року.

Прогнозується, що у 2024 році, через відсутність контракту з Китаєм і падіння постачань до ЄС, “Газпром” буде змушений постати перед серйозними економічними труднощами.

У результаті, через зменшення обсягів постачання газу, “Газпром” може втратити понад $6 млрд річного доходу від припинення транзиту газу через Україну з 1 січня 2025 року.

22 вересня країни ЄС домовилися виключити російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана зі списку санкцій. Водночас обмеження щодо близько 3000 інших фізичних та юридичних осіб продовжать ще на три роки.

Українська тенісистка Олександра Олійникова після перемоги в першому колі турніру WTA 500 у Сінгапурі звернулася до міжнародної аудиторії із закликом поширювати інформацію про гуманітарну ситуацію в окупованих Олешках.

Російська платіжна мережа A7, створена державним “Пробизнесбанком” і молдавським олігархом Іланом Шором, з кінця 2024 року по серпень 2025-го провела через міжнародну банківську систему понад $6,9 млрд. Частина платежів стосувалася закупівель для російського військово-промислового комплексу та спецслужб.

Петро Порошенко запропонував перерозподілити у проєкті державного бюджету на 2027 рік щонайменше 500 млрд грн на користь Сил оборони. Серед його пропозицій – скорочення низки цивільних програм, індексація грошового забезпечення військових і передача 30% військового ПДФО безпосередньо бригадам.

Уряд Японії має намір вивчити можливе використання людиноподібних роботів в оборонному секторі для виконання у тилу завдань з охорони баз або транспортування вантажів.