США втретє відтермінували санкції проти сербської «дочки» Газпрому
Джерело: Александар Вучич/Instagram
Сполучені Штати Америки втретє відтермінували санкції проти компанії “Нафтна индустрија Србије” (NIS). Мажоритарний пакет акцій NIS належить російським “Газпром нєфть” і “Газпром”.
Сербії вдалося домовитися про нове відтермінування санкцій щодо NIS, цього разу на два місяці, до 27 червня. Вдячні американським партнерам за розуміння позиції Сербії, — написав президент Сербії Александар Вучич.
Санкції проти російських енергетичних компаній, зокрема “Сургутнєфті”, “Газпром Нєфті” та їхніх дочірніх структур, США запровадили ще 10 січня, наприкінці каденції 46-го президента Джо Байдена. Мета обмежень — зменшити доходи Кремля від енергоносіїв, які використовуються для фінансування війни проти України.
До санкційного списку потрапила також сербська “дочка” “Газпром Нєфті” — компанія NIS. Вимоги санкцій передбачають не просто скорочення частки російських власників, а повний їх вихід зі складу акціонерів.
Однак санкції щодо NIS досі не набрали чинності — їх двічі відтерміновували на 30 днів. Нині ж Белград отримав час до кінця червня, аби знайти рішення щодо виведення “Газпром Нєфті” з власності компанії.
Раніше стало відомо, що після великих фінансових втрат та втрати європейського ринку газу, російський “Газпром” планує масові звільнення в центральному апараті. Компанія розглядає скорочення 1,6 тисячі працівників головного офісу.
Відповідний лист голові “Газпрома” Олексію Міллеру направила заступниця правління Олена Ілюхіна, яка вказує на необхідність “оптимізації витрат” у контексті серйозних викликів, що стоять перед російською компанією.
“Газпром” витрачає 50 млрд рублів на річні зарплати працівників центрального апарату, й за оцінками Ілюхіної, цю кількість можна скоротити на 1,6 тисячі осіб, зменшивши штат з 4,1 тисячі до 2,5 тисячі співробітників. Заступник голови правління, Сергій Купріянов, підтвердив достовірність інформації про плановані зміни.
Втрати “Газпрома” на європейському ринку стали відчутними після припинення постачань газу до більшості країн ЄС, що призвело до зменшення експортних обсягів до рівня 1985 року.
Прогнозується, що у 2024 році, через відсутність контракту з Китаєм і падіння постачань до ЄС, “Газпром” буде змушений постати перед серйозними економічними труднощами.
У результаті, через зменшення обсягів постачання газу, “Газпром” може втратити понад $6 млрд річного доходу від припинення транзиту газу через Україну з 1 січня 2025 року.
- У Великій Британії закликали Європу припинити весь імпорт російського газу заради “справжнього миру”.
- Російський “Газпром”, втративши дві третини експорту та отримавши рекордний збиток у своїй історії, продовжує зазнавати проблем на одному з останніх великих ринків продажу газу.
- Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європейський Союз може розглянути можливість заміни російського експорту скрапленого природного газу (СПГ) американським.
- Німеччина заборонила приймати російський скраплений природний газ (СПГ) на своїх державних імпортних терміналах після того, як стало відомо про заплановане постачання в Брунсбюттель.
Президентка Браунського університету Крістіна Паксон оголосила, що залишить посаду наприкінці поточного навчального року. Її рішення пролунало після тривалого конфлікту з адміністрацією Дональда Трампа через загрозу втрати федерального фінансування.
Верховний суд США не став блокувати багаторічне судове рішення проти палестинської влади на час подальшого оскарження. Справа стосується стрілянини та вибухів поблизу Єрусалима, внаслідок яких загинули або зазнали поранень громадяни США.
Польща подала апеляцію на рішення брюссельського суду, який зобов’язав її прийняти близько 64 мільйонів доз вакцини від COVID-19 та виплатити Pfizer приблизно 1,3 мільярда євро. Варшава також просить призупинити виконання рішення до завершення розгляду скарги.
Президент США Дональд Трамп заявив, що нові переговори з Тегераном стануть останньою можливістю укласти угоду та уникнути посилення американських ударів. Першим етапом він назвав відкриття Ормузької протоки, а другим – розв’язання питання ядерної програми Ірану.
Іран готував удари по трьох об’єктах в Україні у відповідь на атаку на іранське судно, заявив радник верховного лідера країни Мохсен Резаї. За його словами, операцію скасували після пояснення Києва, що інцидент стався помилково