США втретє відтермінували санкції проти сербської «дочки» Газпрому

Джерело: Александар Вучич/Instagram

Сполучені Штати Америки втретє відтермінували санкції проти компанії “Нафтна индустрија Србије” (NIS). Мажоритарний пакет акцій NIS належить російським “Газпром нєфть” і “Газпром”.

Сербії вдалося домовитися про нове відтермінування санкцій щодо NIS, цього разу на два місяці, до 27 червня. Вдячні американським партнерам за розуміння позиції Сербії, — написав президент Сербії Александар Вучич.

Санкції проти російських енергетичних компаній, зокрема “Сургутнєфті”, “Газпром Нєфті” та їхніх дочірніх структур, США запровадили ще 10 січня, наприкінці каденції 46-го президента Джо Байдена. Мета обмежень — зменшити доходи Кремля від енергоносіїв, які використовуються для фінансування війни проти України.

До санкційного списку потрапила також сербська “дочка” “Газпром Нєфті” — компанія NIS. Вимоги санкцій передбачають не просто скорочення частки російських власників, а повний їх вихід зі складу акціонерів.

Однак санкції щодо NIS досі не набрали чинності — їх двічі відтерміновували на 30 днів. Нині ж Белград отримав час до кінця червня, аби знайти рішення щодо виведення “Газпром Нєфті” з власності компанії.

Раніше стало відомо, що після великих фінансових втрат та втрати європейського ринку газу, російський “Газпром” планує масові звільнення в центральному апараті. Компанія розглядає скорочення 1,6 тисячі працівників головного офісу.

Відповідний лист голові “Газпрома” Олексію Міллеру направила заступниця правління Олена Ілюхіна, яка вказує на необхідність “оптимізації витрат” у контексті серйозних викликів, що стоять перед російською компанією.

“Газпром” витрачає 50 млрд рублів на річні зарплати працівників центрального апарату, й за оцінками Ілюхіної, цю кількість можна скоротити на 1,6 тисячі осіб, зменшивши штат з 4,1 тисячі до 2,5 тисячі співробітників. Заступник голови правління, Сергій Купріянов, підтвердив достовірність інформації про плановані зміни.

Втрати “Газпрома” на європейському ринку стали відчутними після припинення постачань газу до більшості країн ЄС, що призвело до зменшення експортних обсягів до рівня 1985 року.

Прогнозується, що у 2024 році, через відсутність контракту з Китаєм і падіння постачань до ЄС, “Газпром” буде змушений постати перед серйозними економічними труднощами.

У результаті, через зменшення обсягів постачання газу, “Газпром” може втратити понад $6 млрд річного доходу від припинення транзиту газу через Україну з 1 січня 2025 року.

Уряд США запропонував енергетичним компаніям позичити до 40 млн барелів нафти зі Стратегічного нафтового резерву. Йдеться про останню американську партію в межах міжнародної домовленості про вивільнення резервів після початку війни з Іраном.

Міністр оборони США Піт Гегсет планує скоротити на 20% кількість посад, які нині зарезервовані для генералів і адміралів. Частину з них зможуть обіймати офіцери нижчого рангу – зокрема полковники армії та капітани ВМС.

Росія посилила тиск на європейський бізнес, передавши російські активи Nestle, Metro AG та Auchan під тимчасове управління. У Кремлі пояснюють це санкціями та, за їхньою версією, дедалі більшою участю Європи у війні проти РФ.

У НАТО зреагували на російське погрози стосовно безпеки Калінінградської області, заявивши, що Альянс веде оборонну позицію, проте має засоби для протидії будь-якій загрозі.

Шарліз Терон розповіла, яку пораду дала б собі на початку акторської кар’єри. За її словами, у молодості вона намагалася встигнути все й одразу, а тепер вважає, що варто було менше поспішати й більше насолоджуватися самим процесом.