США втретє відтермінували санкції проти сербської «дочки» Газпрому

Джерело: Александар Вучич/Instagram

Сполучені Штати Америки втретє відтермінували санкції проти компанії “Нафтна индустрија Србије” (NIS). Мажоритарний пакет акцій NIS належить російським “Газпром нєфть” і “Газпром”.

Сербії вдалося домовитися про нове відтермінування санкцій щодо NIS, цього разу на два місяці, до 27 червня. Вдячні американським партнерам за розуміння позиції Сербії, — написав президент Сербії Александар Вучич.

Санкції проти російських енергетичних компаній, зокрема “Сургутнєфті”, “Газпром Нєфті” та їхніх дочірніх структур, США запровадили ще 10 січня, наприкінці каденції 46-го президента Джо Байдена. Мета обмежень — зменшити доходи Кремля від енергоносіїв, які використовуються для фінансування війни проти України.

До санкційного списку потрапила також сербська “дочка” “Газпром Нєфті” — компанія NIS. Вимоги санкцій передбачають не просто скорочення частки російських власників, а повний їх вихід зі складу акціонерів.

Однак санкції щодо NIS досі не набрали чинності — їх двічі відтерміновували на 30 днів. Нині ж Белград отримав час до кінця червня, аби знайти рішення щодо виведення “Газпром Нєфті” з власності компанії.

Раніше стало відомо, що після великих фінансових втрат та втрати європейського ринку газу, російський “Газпром” планує масові звільнення в центральному апараті. Компанія розглядає скорочення 1,6 тисячі працівників головного офісу.

Відповідний лист голові “Газпрома” Олексію Міллеру направила заступниця правління Олена Ілюхіна, яка вказує на необхідність “оптимізації витрат” у контексті серйозних викликів, що стоять перед російською компанією.

“Газпром” витрачає 50 млрд рублів на річні зарплати працівників центрального апарату, й за оцінками Ілюхіної, цю кількість можна скоротити на 1,6 тисячі осіб, зменшивши штат з 4,1 тисячі до 2,5 тисячі співробітників. Заступник голови правління, Сергій Купріянов, підтвердив достовірність інформації про плановані зміни.

Втрати “Газпрома” на європейському ринку стали відчутними після припинення постачань газу до більшості країн ЄС, що призвело до зменшення експортних обсягів до рівня 1985 року.

Прогнозується, що у 2024 році, через відсутність контракту з Китаєм і падіння постачань до ЄС, “Газпром” буде змушений постати перед серйозними економічними труднощами.

У результаті, через зменшення обсягів постачання газу, “Газпром” може втратити понад $6 млрд річного доходу від припинення транзиту газу через Україну з 1 січня 2025 року.

На Волині внаслідок атак російських безпілотників постраждав об’єкт критичної інфраструктури.

У п’ятницю, 6 лютого, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга взяв участь у позачерговому засіданні Кабінету Міністрів України. За словами очільника МЗС, під час засідання уряд схвалив Стратегію забезпечення національних інтересів та розвитку діяльності України в Антарктиці, Арктиці та Світовому океані на 2026–2035 роки, а також Операційний план заходів із її реалізації на 2026–2028 роки.

У Полтавському районі зафіксували землетрус магнітудою 3,1 за шкалою Ріхтера.

У Києві для відновлення електро- та теплопостачання сьогодні працюють понад 255 ремонтних бригад. Перший віцепрем’єр-міністр, міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що під час засідання Штабу з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій ухвалено рішення збільшити їх кількість.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 6 лютого. Загалом від початку доби відбулося 137 бойових зіткнень.