США втретє відтермінували санкції проти сербської «дочки» Газпрому

Джерело: Александар Вучич/Instagram

Сполучені Штати Америки втретє відтермінували санкції проти компанії “Нафтна индустрија Србије” (NIS). Мажоритарний пакет акцій NIS належить російським “Газпром нєфть” і “Газпром”.

Сербії вдалося домовитися про нове відтермінування санкцій щодо NIS, цього разу на два місяці, до 27 червня. Вдячні американським партнерам за розуміння позиції Сербії, — написав президент Сербії Александар Вучич.

Санкції проти російських енергетичних компаній, зокрема “Сургутнєфті”, “Газпром Нєфті” та їхніх дочірніх структур, США запровадили ще 10 січня, наприкінці каденції 46-го президента Джо Байдена. Мета обмежень — зменшити доходи Кремля від енергоносіїв, які використовуються для фінансування війни проти України.

До санкційного списку потрапила також сербська “дочка” “Газпром Нєфті” — компанія NIS. Вимоги санкцій передбачають не просто скорочення частки російських власників, а повний їх вихід зі складу акціонерів.

Однак санкції щодо NIS досі не набрали чинності — їх двічі відтерміновували на 30 днів. Нині ж Белград отримав час до кінця червня, аби знайти рішення щодо виведення “Газпром Нєфті” з власності компанії.

Раніше стало відомо, що після великих фінансових втрат та втрати європейського ринку газу, російський “Газпром” планує масові звільнення в центральному апараті. Компанія розглядає скорочення 1,6 тисячі працівників головного офісу.

Відповідний лист голові “Газпрома” Олексію Міллеру направила заступниця правління Олена Ілюхіна, яка вказує на необхідність “оптимізації витрат” у контексті серйозних викликів, що стоять перед російською компанією.

“Газпром” витрачає 50 млрд рублів на річні зарплати працівників центрального апарату, й за оцінками Ілюхіної, цю кількість можна скоротити на 1,6 тисячі осіб, зменшивши штат з 4,1 тисячі до 2,5 тисячі співробітників. Заступник голови правління, Сергій Купріянов, підтвердив достовірність інформації про плановані зміни.

Втрати “Газпрома” на європейському ринку стали відчутними після припинення постачань газу до більшості країн ЄС, що призвело до зменшення експортних обсягів до рівня 1985 року.

Прогнозується, що у 2024 році, через відсутність контракту з Китаєм і падіння постачань до ЄС, “Газпром” буде змушений постати перед серйозними економічними труднощами.

У результаті, через зменшення обсягів постачання газу, “Газпром” може втратити понад $6 млрд річного доходу від припинення транзиту газу через Україну з 1 січня 2025 року.

У німецькому місті Штаде, неподалік Гамбурга, сталася стрілянина в установі допомоги молоді. Загинули шестеро людей – п’ятеро жінок і чоловік, двох осіб, зокрема ймовірного стрільця, затримали.

Іран заявив, що найближчими днями не має запланованих переговорів зі США на жодному рівні. У Тегерані наголошують, що зараз зосереджені не на фінальній угоді, а на виконанні положень чинного меморандуму.

Верховний суд США дозволив Дональду Трампу звільняти посадовців Федеральної торгової комісії та більшості незалежних агентств. Рішення фактично скасовує майже столітній прецедент, який обмежував вплив президента на такі органи.

Уряд Іраку дав проіранським озброєним угрупованням час до 30 вересня, щоб скласти зброю. Саме цього дня має завершитися місія міжнародної коаліції на чолі зі США.

За минулий місяць Чорне море винесло на узбережжя національного природного парку “Тузлівські лимани” безпрецедентну кількість загиблих дельфінів — фізично зареєстровано 56 мертвих тварин. Також поблизу Одеси були виявлені контужені китоподібні. Про такі наслідки екоциду, спричиненого війною РФ проти України, повідомили науковці  парку “Тузлівські лимани”.