Судді «Верховного суду Криму», яка виносила сфабриковані вироки, загрожує до 15 років тюрми

Джерело: СБУ

Служба безпеки та ДБР зібрали доказову базу на суддю-зрадницю Юлію Цораєву, причетну до проведення масових репресій проти кримськотатарського народу у тимчасово захопленому Криму.

Перебуваючи у складі окупаційного “Верховного суду” на півострові, вона брала участь у винесенні тюремного вироку за сфабрикованою справою проти Голови Меджлісу Рефата Чубарова.

Також Цораєва причетна до ув’язнення активіста національного руху кримських татар Едема Бекірова.

За даними слідства, до захоплення українського півострова вона була суддею Керченського міського суду.

Втім, після захоплення Криму вона перейшла на бік ворога і погодилась залишитись на посаді вже окупованого на той час суду.

У 2020 році наказом Путіна її призначили “суддею Верховного суду РФ” на окупованому півострові.

На підставі отриманих Службою безпеки доказів Цораєвій повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада).

Обвинувальний акт щодо фігурантки спрямовано до суду. Оскільки зрадниця переховується на непідконтрольній території України, тривають комплексні заходи щодо її затримання та притягнення до відповідальності.

Зловмисниці загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.

В Україні вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.

25 листопада президент Володимир Зеленський у розмові з главою Фінляндії Александром Стуббом скоординував позиції стосовно мирних зусиль.

Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації. 

У ніч на 25 листопада підрозділи Ракетних військ і артилерії у взаємодії зі Силами спеціальних операцій, берегових ракетних військ ВМС та Сил безпілотних систем із застосуванням реактивних БпЛА “Барс” і крилатих ракет “Нептун” завдали успішних ударів по декількох стратегічних об’єктах російського агресора.