Сюмар: Законопроєкт щодо мобілізації містить корупційні ризики
Джерело: Вікторія Сюмар/Facebook
Народна депутатка від “Європейської Солідарності” Вікторія Сюмар повідомила про результати обговорення оновленого проєкту закону щодо мобілізації на засіданні Антикорупційного комітету ВР. Зауваження зокрема викликали й фактично “декларативна норма про демобілізацію через 36 місяців”, та “корупційні ризики” законопроєкту.
Фактично і Міністерство оборони та Генеральний штаб визнали, що норма про демобілізацію через 36 місяців є декларативною. Бо по суті військовослужбовець через 36 місяців отримує право лише написати рапорт про звільнення. Але рішення, кого і коли демобілізовувати, буде ухвалювати ставка Верховного Головнокомандувача, – пояснила депутатка.
Окрім того, Сюмар наголосила, що врешті комітет визнав законопроєкт таким, що містить корупційні ризики: і через те, що Кабмін визначатиме, хто з правоохоронних і антикорупційних органів матиме бронь, а хто має бути мобілізованим. І що Кабмін може ще більше обмежити виїзд за кордон для інших категорій без жодної чіткості. І через неясність, які документи треба надати тим, хто доглядає за інвалідами, аби довести факт догляду. І через те, що можуть бути ризики під час накладення стягнення за невідкриття електронного кабінету призовника.
Народна обраниця наголосила, що поки що ТЦК передаватиме дані тих, хто кабінет не зробив, до поліції, і поліція виписуватиме протоколи про порушення.
Все виписано знову не чітко і сумнівно щодо відповідності до Конституції… ми запропонували, як його доопрацювати, – зазначила Сюмар.
Також вона резюмувала, що допоки армія є “квитком в один кінець” з декларативним рапортом через 36 місяців, мотивації щодо служби буде ще менше.
Зауважимо, 30 січня Кабінет Міністрів України як суб’єкт законодавчої ініціативи зареєстрував у Верховній Раді України проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”.
Раніше, 25 грудня 2023 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби”. Згодом співголова фракції “Європейська Солідарність” Ірина Геращенко повідомила, що Комітет із соціальної політики Верховної Ради одностайно прийняв рішення щодо урядового законопроєкту про мобілізацію й рекомендував Комітету з національної безпеки і оборони доопрацювати урядовий проєкт закону з урахуванням альтернативних документів.
- Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний вважає, що на сьогодні зарано оцінювати рекрутинг. На його думку, варто повернути мобілізаційним заходам ті рамки, в яких працювали раніше.
- Рустем Умєров розповів, що у законопроєкті, що має на меті регулювати мобілізацію, демобілізацію, відстрочку та соціальний захист, зазначено, що нині військовослужбовці зможуть отримати відпочинок чи часткове звільнення. Натомість про повну демобілізацію може мовитися виключно після закінчення війни.
- Згідно з оновленим законодавством у Польщі, під час війни або мобілізації ухилянтам загрожуватиме від трьох років позбавлення волі. Нова позначка “НЕГАЙНО” у приписній картці означає, що мобілізований має з’явитися до місця явки протягом шести годин з моменту отримання повістки.
- Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти про затвердження його указів щодо продовження в Україні строку дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації ще на 90 діб.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.