Сюмар: Законопроєкт щодо мобілізації містить корупційні ризики

Джерело: Вікторія Сюмар/Facebook

Народна депутатка від “Європейської Солідарності” Вікторія Сюмар повідомила про результати обговорення оновленого проєкту закону щодо мобілізації на засіданні Антикорупційного комітету ВР. Зауваження зокрема викликали й фактично “декларативна норма про демобілізацію через 36 місяців”, та “корупційні ризики” законопроєкту.

Фактично і Міністерство оборони та Генеральний штаб визнали, що норма про демобілізацію через 36 місяців є декларативною. Бо по суті військовослужбовець через 36 місяців отримує право лише написати рапорт про звільнення. Але рішення, кого і коли демобілізовувати, буде ухвалювати ставка Верховного Головнокомандувача, – пояснила депутатка.

Окрім того, Сюмар наголосила, що врешті комітет визнав законопроєкт таким, що містить корупційні ризики: і через те, що Кабмін визначатиме, хто з правоохоронних і антикорупційних органів матиме бронь, а хто має бути мобілізованим. І що Кабмін може ще більше обмежити виїзд за кордон для інших категорій без жодної чіткості. І через неясність, які документи треба надати тим, хто доглядає за інвалідами, аби довести факт догляду. І через те, що можуть бути ризики під час накладення стягнення за невідкриття електронного кабінету призовника.

Народна обраниця наголосила, що поки що ТЦК передаватиме дані тих, хто кабінет не зробив, до поліції, і поліція виписуватиме протоколи про порушення.

Все виписано знову не чітко і сумнівно щодо відповідності до Конституції… ми запропонували, як його доопрацювати, – зазначила Сюмар.

Також вона резюмувала, що допоки армія є “квитком в один кінець” з декларативним рапортом через 36 місяців, мотивації щодо служби буде ще менше.

Зауважимо, 30 січня Кабінет Міністрів України як суб’єкт законодавчої ініціативи зареєстрував у Верховній Раді України проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”.

Раніше, 25 грудня 2023 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби”. Згодом співголова фракції “Європейська Солідарність” Ірина Геращенко повідомила, що Комітет із соціальної політики Верховної Ради одностайно прийняв рішення щодо урядового законопроєкту про мобілізацію й рекомендував Комітету з національної безпеки і оборони доопрацювати урядовий проєкт закону з урахуванням альтернативних документів.

  • Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний вважає, що на сьогодні зарано оцінювати рекрутинг. На його думку, варто повернути мобілізаційним заходам ті рамки, в яких працювали раніше.
  • Рустем Умєров розповів, що у законопроєкті, що має на меті регулювати мобілізацію, демобілізацію, відстрочку та соціальний захист, зазначено, що нині військовослужбовці зможуть отримати відпочинок чи часткове звільнення. Натомість про повну демобілізацію може мовитися виключно після закінчення війни.
  • Згідно з оновленим законодавством у Польщі, під час війни або мобілізації ухилянтам загрожуватиме від трьох років позбавлення волі. Нова позначка “НЕГАЙНО” у приписній картці означає, що мобілізований має з’явитися до місця явки протягом шести годин з моменту отримання повістки.
  • Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти про затвердження його указів щодо продовження в Україні строку дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації ще на 90 діб.

19 листопада президент Франції Емманюель Макрон закликав повернути на розгляд питання вступу України до НАТО після саміту “Коаліції охочих” у Берліні.

19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Будапешті заявив, що Варшава координуватиме та представлятиме спільну позицію країн Центральної Європи під час консультацій щодо завершення російсько-української війни.

Президент США Дональд Трамп долучився до зустрічі європейських союзників України в Берліні телефоном, поставивши під сумнів доцільність подальших витрат на військову допомогу Києву. Зокрема, він скептично висловився щодо виділення Україні мільярдів доларів у межах “Коаліції охочих”. Про це повідомили четверо європейських посадовців, обізнаних із перебігом розмови.

19 листопада спецпредставник президента США Джаред Кушнер заявив, що Вашингтону нібито вдалося домогтися від Москви готовності розглядати гарантії безпеки для України за моделлю, подібною до статті 5 Північноатлантичного договору.

Президент США Дональд Трамп повідомив понад 30 світовим лідерам, які зібралися в Берліні, що його розмова з главою Росії Володимиром Путіним пройшла добре та може сприяти досягненню миру, повідомили обізнані  співрозмовники.