The Economist розповіло історію 24-річного інженера, який втік з України через річку Тиса

Джерело: The Economist

24-річний український інженер Матвій поділився своєю історією, як він з трьома колегами намагався переплисти річку Тиса між кордоном України та Румунії.

Тиса насправді є небезпечною річкою зі швидкими течіями. Одна з таких занесла Матвія та його товаришів на десятки метрів по течії. І лише чудом вони змогли врятуватися, дійшовши до іншого берега, але вже майже без сил.

Ця історія є лише одним з десятків інших, оскільки під час війни Тиса перетворилася на небезпечний кордон. Тисячі українських чоловіків ризикують життям, намагаючись переплисти кордон. З початку повномасштабної війни загинули щонайменше 33 людини, наймолодший з них був лише 20-річним.

Матвій і його колеги неодноразово чули попередження зі сторони офіційних осіб, але надії на краще життя в Європі і страх від призову до армії змушували їх продовжувати свій шлях. Тому Румунія зазначає значний приріст нелегальних переходів з України.

Велика частина цих переходів починається в південній заплаві гірського Закарпаття, яка вже давно стала торговельним шляхом. Ці місця залишаються популярними для контрабандистів, які займаються перевезенням людей через кордон. Бізнес є ризикованим, але дуже прибутковим. За словами Матвія, він заплатив 5 тисяч доларів за цю переправу.

Тим часом контрабандисти скаржаться, що їхня робота стає все складнішою через посилення контролю прикордонних служб. Попри це, люди продовжують ризикувати своїм життям, намагаючись досягти своєї мети, яка інколи перетворюється на трагедію.

На іншому березі річки українці в гідрокостюмах пройшли шлях до найближчого румунського села, де їх прийняли місцеві. Поліцейські заповнювали документи та ставили печатки в паспортах, які вони носили з собою в водонепроникних пакетах.

Тепер Матвій перебуває в іншій європейській країні, намагаючись зробити інженерну кар’єру, яка, за його словами, була б обірвана в Україні. Він розуміє, що інші українці можуть його критикувати, але каже, що ним керував інстинкт виживання.

За його словами, він надивився досить “сафарі” у своєму місті на заході України, де працівники ТЦК ходять вулицями в пошуках потенційних новобранців.

“Для мене країни більше не існує. Шляху назад немає”, — сказав він.

Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.

Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.

Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.

У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.