Президент США Дональд Трамп припустив, що державний секретар Марко Рубіо може отримати ще одну посаду — цього разу президента Куби.
У неділю глава Білого дому зреагував на жарт одного з користувачів, який написав, що Рубіо міг би очолити Кубу після падіння нинішньої влади.
Звучить добре для мене, — написав Трамп у соцмережі Truth Social.
Марко Рубіо, батьки котрого втекли з Куби у 1950-х роках під час режиму Фульхенсіо Батісти, останнім часом став об’єктом численних жартів через велику кількість посад, які він обіймає або обіймав в адміністрації Трампа.
Нині Рубіо одночасно є державним секретарем США, виконувачем обов’язків радника з національної безпеки та виконувачем обов’язків національного архіваріуса. Також до серпня минулого року він тимчасово очолював Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
Колишній радник з національної безпеки Джейк Салліван минулого року публічно заявляв, що вважати можливим поєднання Рубіо посад держсекретаря та радника з нацбезпеки — “абсурдно”.
Розширений перелік обов’язків Рубіо став підґрунтям для численних мемів, що кожну нову вакантну посаду Трамп зрештою пропонує саме йому. Серед таких жартівливих “призначень” — президент Венесуели, губернатор Міннесоти, генеральний секретар Гренландії та навіть генеральний менеджер футбольного клубу Miami Dolphins, уболівальником якого є Рубіо.
У мемах часто використовують фотографію, зроблену під час зустрічі в Овальному кабінеті 28 лютого 2025 року, коли між Трампом і президентом України Володимиром Зеленським сталася гучна суперечка. На знімку Рубіо виглядав помітно напруженим.
Заява Трампа щодо очолення Куби пролунала на тлі обговорень у Вашингтоні подальших дій стосовно цієї країни. Рубіо раніше зазначав, що кубинська влада має вплив у Венесуелі, зокрема через присутність кубинців серед охорони венесуельського глави Ніколаса Мадуро.
У неділю глава Білого дому заявив, що з Венесуели більше не надходитимуть “нафта чи гроші” на Кубу, та закликав Гавану укласти угоду “поки не пізно”. За його словами, протягом багатьох років Куба отримувала значні обсяги нафти й фінансової підтримки від Венесуели, натомість надаючи “послуги безпеки” венесуельським режимам.