Трансформація соціальної ролі жінки: підсумки першого дня Українського Жіночого Конгресу

Сьогодні у Києві стартував 7 Український Жіночий Конгрес – платформа, призначена для формування порядку денного країни у сфері ґендерної рівності. Тема Конгресу — “Жіноче лідерство. Час відновлення. Час відбудови.”

Під час відкриття Форуму виступила Перша леді України, громадська діячка Олена Зеленська. Зі сцени вона повідомила, що згідно з даними кадрового центру ЗСУ, зараз Україну захищає 43,5 тисячі жінок-військовослужбовиць. Це число майже утричі перевищує показники 2014-го року. 56% новостворених бізнесів за цей рік – це жіночі бізнеси, і їх нині також більше, ніж будь-коли.

“Мені здається, з цих цифр складається дуже виразна формула жіночого лідерства”, – констатувала Перша леді.

Вона наголосила: що українські жінки – не метафорично, а захисниці. І, разом з тим, вони займаються відбудовою нормального життя, бізнесу, робочих місць, відбудовою перспектив і майбутнього нашої держави. 

“Українська берегиня – цей архаїчний образ – дуже змінився. Вона вже не сидить коло домашнього вогнища – його зруйнували нападники. Взамін втраченого вона будує новий дім, і сама фізично боронить його від знищення“, – сказала Олена Зеленська.

Вона констатувала: такий злам стереотипів має за собою високу ціну: замість еволюційного шляху набули його шляхом надто екстремальним. Перша Леді наголосила, що необхідно створити такі умови, щоб ці суспільні зміни відбувалися комфортно:

“Держава має бути підтримкою для жінок, на яких навалилося стільки несподіваного, екстремального лідерства”. 

Лідерка “Європейської солідарності” у Київраді, Голова Комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики Марина Порошенко закликала зберегти реформу децентралізації як одним з найважливіших питань сьогодення та гарантії збереження фінансової стабільності України.

“Це є частиною нашого руху до Європейського Союзу, до європейських цінностей, до демократії. Це вимога наших європейських партнерів – впровадити, зберегти децентралізацію, розвинути її так, щоб вона почала діяти в повному своєму обсязі”, – наголосила політикиня. 

Марина Порошенко наголосила, що в умовах децентралізації під час повномасштабного вторгнення роль жінки складно переоцінити:

“Жінка виходить в дуже багатьох сферах на перший план. Це жінка-захисниця, жінка-політичний, державний діяч, жінка-мати, берегиня, дружина, волонтерка – і це все жінка. Дуже багато питань лягає на плечі жінки”.

Лідерка “ЄС” у Києві наголосила, що важливо дійсно об’єднати свої зусилля та подумати, як допомогти реалізувати потенціал та реагувати на виклики повномасштабного вторгнення. Серед них: допомога внутрішньо переміщеним особам, допомога сім’ям наших військовослужбовців, пораненим в плані їх оздоровлення і соціальної адаптації,  працевлаштування, коли вони повертаються з фронту. Переважна більшість цих питань мають вирішуватися саме на місцевих рівнях, і завдання центральної влади – не заважати. 

“Не “указующим перстом” показувати, що це ми робимо, а це не робимо. Багато питань, які саме на місцевому рівні є актуальними. Бо місцева громада, жіноче її крило знає, як це робити“, – переконана політикиня.

Марина Порошенко також наголосила на те, що війна створює додаткові виклики і для мирного життя. Серед них: необхідність боротися зі зростанням сімейного насилля, розв’язання проблеми незахищеності багатьох верств населення, зокрема людей похилого віку, дітей, людей і дітей з інвалідністю, дітей-сиріт. Ці всі питання також мають бути закритими з місцевого бюджету. 

Посолка США в Україні Бріджит Брік переконана: жіноче лідерство украй важливе не лише для того, щоб Україна могла вистояти в умовах жорстокого російського вторгнення, а також для подальшого післявоєнного відновлення. 

Вона звернулася до українок: “Україні потрібна буде ваша сила для того, щоб перемогти у цій війні. Вам потрібна буде ваша рішучість для того, щоб вберегти мир після цього”.

Дипломатка назвала російську агресію безсенсовою трагедією та злочином проти людства. Проте, темні часи є неймовірними можливостями. У випадку з Україною йдеться про можливість трансформацій, які почалися ще в день проголошення незалежності.

“З нашої точки зору, ця війна дає вам можливість посилити рух до інтеграції у євроатлантичні інституції, і це буде швидше, ніж за інших умов, і закріпити ці можливості для майбутнього вашої мрії“, – наголосила вона.

Бріджит Брік також згадала, що понад 40 000 українок зараз захищають нашу державу. Вона висловила своє захоплення їхньою звитягою, а також внеском волонтерок і громадських діячок.

Бріджит Брік наголосила: США готові допомагати українкам освоювати нові ролі в політичному та економічному житті держави на шляху до того майбутнього, яке обрав наш народ. 

Світлана Свідеська-Лоб – депутатка двох скликань територіальної громади Хмельницької області. У першому скликанні була головою освітньої комісії, у другому – бюджетної комісії. Одначе, основною роллю та покликанням жінка вважає статус матері захисника Маріуполя:  

“Насамперед я – мати сталевого воїна, бійця полку “Азов”, який разом зі своїми побратимами 86 днів в повному оточенні, без належного забезпечення боєприпасами, без постачання їжі, медикаментів боронили Маріуполь. Ворог переважав у 15 разів, але вони трималися, тим самим вони дали дорогоцінний час Україні підготуватися, сформувати кістяк оборони і гідно й належно дат відсіч ворогу“.

20-річчя син депутатки Свідеської-Лоб зустрів під час повномасштабного вторгнення під вибухами снарядів і зі втратами побратимів. Зв’язку не було, мати отримала коротке повідомлення: “Ми не здаємося, а ви тримайтеся”. 

Коли шансів вижити на Азовсталі, здавалося, вже не було, наказом Головнокомандувача гарнізон Маріуполя шляхом евакуації вийшов у полон. 

“Вони вийшли у полон не з піднятими руками, вони вийшли у полон зі зброєю в руках, яку склали своєму командиру. Це був почесний полон”, – наголосила спікерка.

Одначе, попри обіцяні 3-4 місяці та повернення опісля додому, нині захисники Маріуполя вже 18 місяців у полоні; більшість з 700 поневолених азовців уже перевезені в РФ, а обміни зараз заморожені з травня. 

“Я не знаю де знаходиться мій син, оскільки Росія не дає ні листуватися, ані телефонувати”, – сказала жінка. 

Вона наголосила, що метою цього полону було проголошено збереження життів українських захисників, натомість 28 липня 2022 року стався теракт в Оленівці, де були вбиті 53 бійці полку “Азов”, ще 130 воїнів були поранені. 

Гарантом виходу військових у полон був Комітет Червоного хреста, до якого рідні та близькі українських воїнів все ще звертаються. Проте, безрезультатно:

“Чомусь вони або не мають доступу, або не мають бажання відвідувати місця утримування наших полонених”. 

Рідні намагаються будь-якими шляхами нагадувати про свою трагедію всередині України – від звернень до профільних міністерств до проведення акцій. Лише у Хмельницьку було проведено 65 акцій “Поверніть героїв додому”. Коли це не подіяло, рідні захисників вийшли на міжнародний рівень: Краків, Люблін, Варшава, Женева тощо. Коли Світлана Свідеська-Лоб збиралася вирушати в Краків на акцію, їй як депутатці сільради відмовили у праві виїзду за кордон у зв’язку з постановою Кабміну №69. 

“Я обиралася громадою, працювала на громадських засадах. Тобто, заробітню плату від сільської ради я не отримувала, і тому голова сільської ради ніяк не міг дати мені службові відрядження на виїзд за кордон і відстоювання прав і свобод мого сина та інших військовополонених”, – розповіла вона. В результаті, на акцію жінка не потрапила. 

Попри заклики, держава відмовилася скасувати пункти постанови, які заважали депутатці виїжджати на акції в інших країнах. Тож між посадою депутатки сільради та боротьбою за сина обрала останнє: щоб мати можливість виїзду за кордон, Світлана Свідеська-Лоб склала повноваження депутатки сільради. 

Вона зауважила, що нині питання українських полонених все менше стоять на порядку денному світових ЗМІ та наголосила: не можна давати світові забути про проблеми полонених українських захисників. Якби не ця постанова, вона б і далі відстоювала інтереси громади. Жінка не розуміє який сенс у цій постанові, оскільки через неї держава втрачає спікерів в особах місцевих депутатів.

“Є багато депутатів, які вже виїхали за кордон і вони не планують повертатися сюди в Україну. Депутати Верховної Ради як їздили, так і будуть їздити за кордон. В основному це б’є по депутатах місцевих рад”, – зауважила Свідеська-Лоб.

Наприкінці жінка резюмувала, що не збирається зупинятися: вона як жінка і як мати надалі буде боротися за полонених воїнів так, як до того вони боролися за нас. Наприкінці виступу матері Героя вся зала піднялася з оваціями. 

• Онлайн-трансляція Конгресу доступна на вебсайті УЖК www.womenua.today та сторінках у соцмережах. Детальніше про Український Жіночий Конгрес читайте за посиланням.