Туреччина розкритикувала заклик Європарламенту щодо запровадження санкцій проти Росії – Bloomberg
Джерело: Bloomberg
Поки Туреччина та Європейський Союз намагаються відновити переговори щодо членства країни у ЄС, які зайшли в глухий кут, Анкара розкритикувала наполягання Європарламенту на співпраці у забезпеченні санкцій проти Росії.
На Туреччину посилюється тиск з боку ЄС і США, щоб вони приєдналися до їхньої кампанії покарання Росії за її повномасштабне вторгнення в Україну.
Своєю чергою Туреччина, яка запровадила обов’язкові санкції від ООН, відмовляється приєднуватись до будь-яких інших заборон пояснюючи це тим, що антиросійські санкції завадять їй бути посередником між Україною та Росією.
На саміті G20 у Нью-Делі минулих вихідних президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав кількох лідерів задовольнити деякі вимоги Росії, щоб спробувати відновити зернову угоду, яка дозволила поставки українського зерна та знизила світові ціни на продовольство.
США та їхні союзники чинили опір закликам послабити санкції, які він пропонував.
Комісар ЄС Олівер Варгеї привітав зусилля Туреччини відновити зернову угоду, але закликав її уряд співпрацювати з блоком.
“Важливо, щоб Туреччина продовжувала співпрацювати з ЄС, також щодо впровадження санкцій проти Росії, зокрема щодо санкційних продуктів”, — сказав Вархелі у своєму вступному слові, коли Європейський парламент оприлюднив свою необов’язкову резолюцію.
Водночас у МЗС Туреччини у відповідь заявили, що звіт парламенту є “набором необґрунтованих звинувачень і упереджень” і демонструє, що його члени не можуть розробити “правильний стратегічний підхід до ЄС, а також до нашого регіону”.
У міністерстві додали, що оновлення угоди про Митний союз з ЄС і негайне завершення переговорів про лібералізацію візового режиму для громадян Туреччини є спільними цілями Туреччини та блоку на цей час.
- Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що РФ попросила надіслати два конкретні запити на підтвердження продовження зернової угоди.
-
4 вересня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Україні необхідно “пом’якшити свій підхід” для відновлення “Чорноморської зернової ініціативи”, з якої Росія вийшла в липні.
Польща має намір витрачати 5% ВВП на оборону вже у 2026 році, підтвердив міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш 3 квітня після зустрічі міністрів оборони ЄС у Варшаві.
3 квітня заявив президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що Франція або Велика Британія мають взяти на себе ініціативу у взаємодії з Росією в межах європейських зусиль щодо врегулювання війни РФ проти України.
Москва сподівається, що президент США Дональд Трамп забезпечить прийнятне мирне врегулювання з Україною, одначе, готова продовжувати війну, якщо переговори зазнають невдачі, повідомляють поінформовані джерела.
Служба зовнішньої розвідки України фіксує перехід у гостру фазу ворожої інформаційної операції, яку веде РФ проти України. Зауважується, що мета – ліквідувати українську державність не на полі бою, а “у головах людей”: через делегітимізацію української влади, знецінення демократичних інституцій та нав’язування зовнішнього політичного сценарію з ознаками контрольованої капітуляції.
Глава Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив, що у межах Bring Kids Back UA вдалося повернути ще одинадцятьох дітей з тимчасово окупованих територій та території РФ.