Туреччина розкритикувала заклик Європарламенту щодо запровадження санкцій проти Росії – Bloomberg
Джерело: Bloomberg
Поки Туреччина та Європейський Союз намагаються відновити переговори щодо членства країни у ЄС, які зайшли в глухий кут, Анкара розкритикувала наполягання Європарламенту на співпраці у забезпеченні санкцій проти Росії.
На Туреччину посилюється тиск з боку ЄС і США, щоб вони приєдналися до їхньої кампанії покарання Росії за її повномасштабне вторгнення в Україну.
Своєю чергою Туреччина, яка запровадила обов’язкові санкції від ООН, відмовляється приєднуватись до будь-яких інших заборон пояснюючи це тим, що антиросійські санкції завадять їй бути посередником між Україною та Росією.
На саміті G20 у Нью-Делі минулих вихідних президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав кількох лідерів задовольнити деякі вимоги Росії, щоб спробувати відновити зернову угоду, яка дозволила поставки українського зерна та знизила світові ціни на продовольство.
США та їхні союзники чинили опір закликам послабити санкції, які він пропонував.
Комісар ЄС Олівер Варгеї привітав зусилля Туреччини відновити зернову угоду, але закликав її уряд співпрацювати з блоком.
“Важливо, щоб Туреччина продовжувала співпрацювати з ЄС, також щодо впровадження санкцій проти Росії, зокрема щодо санкційних продуктів”, — сказав Вархелі у своєму вступному слові, коли Європейський парламент оприлюднив свою необов’язкову резолюцію.
Водночас у МЗС Туреччини у відповідь заявили, що звіт парламенту є “набором необґрунтованих звинувачень і упереджень” і демонструє, що його члени не можуть розробити “правильний стратегічний підхід до ЄС, а також до нашого регіону”.
У міністерстві додали, що оновлення угоди про Митний союз з ЄС і негайне завершення переговорів про лібералізацію візового режиму для громадян Туреччини є спільними цілями Туреччини та блоку на цей час.
- Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що РФ попросила надіслати два конкретні запити на підтвердження продовження зернової угоди.
-
4 вересня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Україні необхідно “пом’якшити свій підхід” для відновлення “Чорноморської зернової ініціативи”, з якої Росія вийшла в липні.
23 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль під час презентації п’ятої оцінки завданих збитків і потреб у відновленні України (RDNA5) заявив, що нині загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років становить $90,6 млрд.
Колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що класична модель мобілізації більше не відповідає реаліям сучасного поля бою, як це продемонструвала повномасштабна війна.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський різко відреагував на заяви Будапешта про намір заблокувати фінансову допомогу Україні. Йдеться про позицію Угорщини щодо кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів євро та вимогу відновити роботу нафтопроводу “Дружба”.
Напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну на будівлі посольства РФ у Сеулі з’явився великий банер із написом “Победа будет за нами”. Уряд Південної Кореї звернувся до російської сторони з вимогою прибрати його, однак у посольстві відмовилися це зробити.
Триває 1461-ша доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягнули понад 1,2 млн осіб.