У Данії заборонили публічне спалення Корану

Джерело: DR

7 грудня парламент Данії ухвалив закон, яким забороняється публічне спалення релігійних писань, зокрема Корану, Біблії або Тори. Закон забороняє “неналежне поводження” з книгами релігійного змісту, тож нині, публічне спалення Корану, що викликало масові протести серед мусульман, вважатимуться кримінальним злочином.

Документ проголосували 94 депутати, натомість 77 законодавців не підтримали пропозицію.

Міністр юстиції Петер Хуммельгаард раніше заявив, що закон важливий.

Мета пропозиції – захистити безпеку данців. Коли ми криміналізуємо неналежне поводження, ми вживаємо заходів проти кривдників, які загрожують вивести з-під контролю безпеку данців, – наголосив він.

Відтепер за порушення закону можуть призначити до двох років позбавлення волі.

Так влада Данії відреагувала на масові протести в мусульманських країнах, які в деяких випадках призвели до загострення двосторонніх відносин. До цього часу принцип свободи вираження поглядів у Данії не забороняв спалення Корану та аналогічних дій.

Зауважимо, 31 липня глава МЗС Данії Ларс Лекке Расмуссен зазначив, що акції зі спаленням Корану завдають шкоди репутації країни за кордоном.

Протести вирували в Ірані та Іраку після того, як Данія та Швеція дозволили спалити Коран відповідно до правил захисту свободи слова.

Вже 20 липня Ірак вислав шведського посла на знак протесту проти акції. Верховний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї заявив, що особи, які оскверняють Коран, повинні зазнати “найсуворішого покарання”.

25 липня невелика група антиісламських активістів провели акцію зі спалення Корану перед посольствами Єгипту та Туреччини в Копенгагені. Схожі протести відбулися у Данії та Швеції минулими тижнями, що розлютило мусульман.
24 липня двоє протестувальників підпалили копію Корану, священної книги ісламу, перед посольством Іраку в столиці Данії.
Нещодавнє публічне осквернення Корану у Швеції викликало гнівну реакцію в мусульманських країнах.
26 липня Швеція звинуватила Росію у поширенні дезінформації, спрямованої на те, щоб завдати шкоди репутації влади та спробам скандинавської країни приєднатися до НАТО.

Адвокат і заслужений юрист України Володимир Богатир у колонці для “Української правди” аналізує ключові інституційні та правові виклики, з якими Україна підходить до теми майбутніх виборів в умовах війни та повоєнного транзиту влади. За його словами, у публічному дискурсі відбувається помітний зсув: від ідеї безстрокового відтермінування виборів – до пошуку балансу між оновленням демократичного мандату та безпековими обмеженнями воєнного стану. При цьому саме якість виборчого процесу, наголошує автор, визначатиме як внутрішню легітимність нової влади, так і її сприйняття на міжнародній арені.