У держдумі РФ закликали готуватися до рекордних збитків «Газпрому»

Джерело: The Moscow Times

Обвальне падіння експорту газу з РФ та необхідність фінансування військового бюджету Кремля штовхають російську компанію “Газпром” на край фінансової катастрофи.

Передбачається, що у 2025 році газова монополія отримає трильйон рублів збитку через зниження виручки, збільшення податкового навантаження та необхідність оплачувати програму газифікації, заявив 7 листопада голова комітету держдуми РФ з енергетики Павло Завальний. За його словами, таку оцінку в останньому дослідженні надали експерти Інституту енергетичних досліджень російської академії наук.

Експорту не буде, а витрати залишилися, — описав ситуацію Завальний.

Він наголосив, що “Газпром” “заганяють у збитки”: за вже очевидних труднощів з наступного року для компанії підвищать податок на вилучення природних ресурсів. Тоді як оплачувати додаткові збори до бюджету газової монополії де-факто нема чим.

Читайте також: Експортні амбіції російського «Газпрому» тепер переважно в руках Китаю – Bloomberg

Скоротивши експорт до мінімуму з останніх років СРСР, “Газпром” отримав у другому півріччі 2022 1,2 трлн рублів чистого збитку. У січні-червні 2023 року компанія вийшла нібито на прибуток (296 млрд рублів), який, одначе, компенсував лише одну шосту від накопичених втрат.

Понад рік “Газпром” живе в режимі касового розриву, коли надходження на рахунки не покривають відтоку, тож витрачає запаси готівки, щоб сплатити витрати. “Грошова подушка” компанії за період з липня 2022 року по липень 2023-го “здулася” втричі — з 2 до 0,7 трлн рублів.

Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg

Кремль відчайдушно потребує порятунку з Китаю, пропонуючи збільшити постачання газу вп’ятеро — до 100 млрд кубометрів на рік. Водночас проєкт трубопроводу “Сила Сибіру-2” потужністю 50 млрд кубів, який президент РФ Володимир Путін просуває майже 8 років, так і не зустрів ентузіазму в Пекіні.

Хоча Путін називав Сі “дорогим другом”, хвалив Пекін за успіхи проєкту “Один пояс — один шлях” та заявляв про “великі перспективи” двосторонніх відносин, китайські посадовці так і не підписали контракт на додаткові постачання російського газу та будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”.

У жовтні російська армія втратила понад 31 тисячу військових, що еквівалентно особовому складу трьох дивізій.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 31 жовтня. Загалом від початку доби відбулося 137 бойових зіткнень.

Правління російського “Газпрому” схвалило проєкт інвестиційної програми на 2026 рік із загальним обсягом фінансування 1,1 трлн рублів – на 31,9% менше, ніж у фінальній редакції програми на 2025 рік.

Санкції США проти російського нафтовидобувного концерну “Роснафта” відновили у Німеччині дискусії стосовно націоналізації дочірніх підприємств компанії, зокрема нафто­переробного заводу PCK у Шведте на сході ФРН. 

Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.