У держдумі РФ закликали готуватися до рекордних збитків «Газпрому»
Джерело: The Moscow Times
Обвальне падіння експорту газу з РФ та необхідність фінансування військового бюджету Кремля штовхають російську компанію “Газпром” на край фінансової катастрофи.
Передбачається, що у 2025 році газова монополія отримає трильйон рублів збитку через зниження виручки, збільшення податкового навантаження та необхідність оплачувати програму газифікації, заявив 7 листопада голова комітету держдуми РФ з енергетики Павло Завальний. За його словами, таку оцінку в останньому дослідженні надали експерти Інституту енергетичних досліджень російської академії наук.
Експорту не буде, а витрати залишилися, — описав ситуацію Завальний.
Він наголосив, що “Газпром” “заганяють у збитки”: за вже очевидних труднощів з наступного року для компанії підвищать податок на вилучення природних ресурсів. Тоді як оплачувати додаткові збори до бюджету газової монополії де-факто нема чим.
Читайте також: Експортні амбіції російського «Газпрому» тепер переважно в руках Китаю – Bloomberg
Скоротивши експорт до мінімуму з останніх років СРСР, “Газпром” отримав у другому півріччі 2022 1,2 трлн рублів чистого збитку. У січні-червні 2023 року компанія вийшла нібито на прибуток (296 млрд рублів), який, одначе, компенсував лише одну шосту від накопичених втрат.
Понад рік “Газпром” живе в режимі касового розриву, коли надходження на рахунки не покривають відтоку, тож витрачає запаси готівки, щоб сплатити витрати. “Грошова подушка” компанії за період з липня 2022 року по липень 2023-го “здулася” втричі — з 2 до 0,7 трлн рублів.
Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg
Кремль відчайдушно потребує порятунку з Китаю, пропонуючи збільшити постачання газу вп’ятеро — до 100 млрд кубометрів на рік. Водночас проєкт трубопроводу “Сила Сибіру-2” потужністю 50 млрд кубів, який президент РФ Володимир Путін просуває майже 8 років, так і не зустрів ентузіазму в Пекіні.
Хоча Путін називав Сі “дорогим другом”, хвалив Пекін за успіхи проєкту “Один пояс — один шлях” та заявляв про “великі перспективи” двосторонніх відносин, китайські посадовці так і не підписали контракт на додаткові постачання російського газу та будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”.
- Болгарія ввела високі податки на нафтогазові підприємства, що належать Росії, аби зробити їх менш прибутковими та змусити європейських покупців шукати альтернативні варіанти.
- Після багатьох років зосередження “Газпрому” на трубопроводах до Європи та недостатніх інвестицій у потужності зрідженого природного газу у Путіна обмежуються можливості його влади, і це стане очевидним, коли він зустрінеться зі своїм колегою Сі Цзіньпіном у Пекіні наступного тижня.
- Російські мільярдери спонсорують найманців для війни проти України – розслідування.
- Туркменістан застеріг Росію від спроб розширити свій вплив на ланцюг постачання природного газу в Середню Азію та Китай після того, як Росія заявила, що більше країн можуть приєднатися до її “газового союзу” з Казахстаном і Узбекистаном.
Міноборони кодифікувало та допустило до експлуатації у підрозділах ЗСУ мобільний вогнеметний ударний комплекс KRAMPUS українського виробництва, призначений для виконання штурмових та оборонних завдань. Комплекс витривалий та має канали управління, стійкі до РЕБ.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 19 травня. Від початку доби зафіксовано 156 бойових зіткнень.
Президент Росії Володимир Путін може становити ще більшу загрозу для Європи після завершення війни проти України. Про це заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур.
19 травня президент Володимир Зеленський наголосив, що Україна не має наміру проголошувати нейтральний статус країни, як того вимагає російська сторона на чолі з Володимиром Путіним.
19 травня президент Володимир Зеленський заявив, що Київ спільно з союзниками розглядають можливість організації зустрічі високого рівня між Україною, Сполученими Штатами, країнами Європейського Союзу, Великою Британією та Росією в межах зусиль щодо припинення війни.