У Франції не зацікавлені у розмові з російським посадовцями – глава МЗС
Джерело: Стефан Сежурне в інтерв’ю rfi
Міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне повідомив позицію офіційного Парижа, зазначивши, що французька сторона не зацікавлена вести дискусії з російськими представниками, позаяк Москва завжди спотворює зміст діалогу.
Нині не в наших інтересах дискутувати з російськими офіційними особами, оскільки комюніке, які публікуються, і зроблені повідомлення є брехнею, — пояснив Сежурне.
На запитання стосовно готовності Європи підтримувати Україну попри затримку голосування у Конгресі США, французький міністр наголосив, що “європейці будуть там для довгострокової допомоги”. Він додав, що важливо переконати у цьому кожного. Сежурне назвав це питання екзистенціальним для Європи, оскільки воно також визначає довгостроковий ризик безпеки.
Це означає, перш за все, що ми повинні організувати себе як європейців у напрямку європейської оборони. Не як заміна НАТО, не як заміна нашої співпраці з союзниками, а як доповнення. І це спонукає нас взяти на себе підтримку України. Перш за все: нехай Росія буде впевнена, що європейці й надалі продовжуватимуть цю підтримку. Це є фундаментальним у нашій стратегії переконання. Це має фундаментальне значення для майбутнього миру, і ми, очевидно, сподіваємося, як і всі, що мир може настати в цьому регіоні.
Глава МЗС Франції вірить, що Україна може виграти війну, водночас пояснює, що все залежить від колективної підтримки, включно з країнами Глобального Півдня.
Президент Франції Емманюель Макрон під час зустрічі з лідерами парламентських фракцій заявив, що підтримка Києва з боку Франції “не має меж”.
Також він 5 березня він заявив, що союзникам України час активізуватися й “не бути боягузами”. Говорячи про вторгнення Росії в Україну, Макрон заявив, що Франція та Чехія “добре усвідомлюють, що війна знову на нашій землі [в Європі], що деякі держави, які стали нестримними, щодня поширюють свою загрозу нападу на нас ще більше, і що нам доведеться жити відповідно до історії та мужності, якої вона вимагає”.
Згодом він знову висловився щодо відправлення військ своєї держави в Україну. Про позицію Макрона повідомив представник комуністичної партії Фаб’єн Руссель, який був присутнім на зустрічі президента Франції з парламентськими партіями. За словами Русселя, Макрон заявив про готовність відправити французьких військових до України, якщо війська РФ просунуться до Києва чи Одеси.
На що радник президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван заявив, що президент Франції Емманюель Макрон має абсолютне право розглядати можливість відправки військ на територію України.
- 26 лютого президент Франції Емманюель Макрон повідомив про спільне усвідомлення європейськими країнами необхідності бути готовими до можливого нападу Росії у найближчі роки.
- Німеччина, Франція та Польща 15 березня пообіцяли закупити більше зброї для України та збільшити виробництво військового обладнання разом з українськими партнерами.
- Макрон неодноразово заявляв та підтвердив, намір відправити французькі війська на підтримку України: чого чекати, якщо за сильними словами підуть дії.
- 8 квітня прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак провів розмову з президентом Франції Емманюелем Макроном. Сторони спільно заявили про необхідність посилити озброєння України у повномасштабній війні проти РФ.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.