У Харкові без електроенергії залишились близько 700 000 мешканців

Джерело: голова Харківської ОВА Олег Синєгубов

Унаслідок ранкової атаки РФ по енергооб’єктах України у Харкові без електропостачання залишились сотні тисяч споживачів.

За словами Синєгубова, ворог масовано атакував енергетичну інфраструктуру Харкова.

“Без електроенергії близько 700 000 споживачів. Триває ліквідація наслідків. Ситуація контрольована, фахівці працюють”, – повідомив він.

У місті розгорнуто всі пункти Незламності, за потреби можна звертатися до них. Знайти адреси можна у застосунку “Дія”, на мапі, або за допомогою чат-боту @nezlamnistbot.

Також відомо, що внаслідок обстрілу постраждав 43-річний працівник одного з об’єктів енергоінфраструктури. Стан задовільний, йому надана медична допомога.

Додамо, що унаслідок ранкового масованого удару РФ по енергооб’єктах України аварійні графіки відімкнень електроенергії застосовані у Полтавській, Дніпропетровській, Сумській, Донецькій областях та в Одесі.

У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.