У Херсоні затримали колаборантку, яка брала участь у примусовій паспортизації під час окупації міста

Джерело: СБУ

Співробітники Служби безпеки України затримали у Херсоні ворожу поплічницю, яка брала участь у примусовій паспортизації під час окупації росіянами міста.

За даними слідства, фігуранткою виявилася мешканка обласного центру, яка раніше працювала у регіональному підрозділі Державної міграційної служби.

Після захоплення міста жінка підтримала російських загарбників і за це отримала призначення до місцевої окупаційної адміністрації РФ.

Там вона стала “фахівцем відділу паспортно-візової служби” у складі окупаційного “МВС Херсонської області”.

На цій посаді колаборантка забезпечувала виконання вказівок Кремля щодо примусового одержання місцевими жителями російських паспортів.

Для цього видавала громадянам так звані “адресні довідки”, які були підставою для оформлення російського громадянства .

Також зловмисниця переписувала за російським зразком паспортну документацію мешканців регіону.

Після звільнення Херсона фігурантка сподівалась уникнути правосуддя. Однак їй це не вдалося.

Слідчі Служби безпеки повідомили їй про підозру за ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території).

Зловмисниця перебуває під вартою. Їй загрожує до 15 років позбавлення волі.

12 серпня голова Запорозької ОВА Іван Федоров повідомив, що обласний центр нині ліквідовує наслідки однієї з наймасованіших атак за минулі роки. Унаслідок російського удару загинули семеро осіб, ще 24 мешканці міста зазнали поранень.

Росія почала імпортувати бензин з Індії, оскільки удари України по НПЗ викликають гострий дефіцит на внутрішньому ринку. Це перший випадок, коли Москва імпортувала пальне з південноазійської країни.

Проблеми з пальним у Росії знову загострилися після нових ударів Збройних сил України по нафтопереробних заводах. Обмеження на продаж бензину на автозаправних станціях поширилися щонайменше на 16 російських регіонів.

У Києві найнижчий рівень забезпеченості укриттями зафіксували у Деснянському районі — захисні споруди там можуть розмістити лише 39% мешканців. В інших районах столиці показник становить від 70% до понад 100%.

Постачання російської нафти впало до мінімуму з травня. Ключові порти на Балтиці та Чорному морі працювали значно нижче своїх можливостей.