У Херсоні затримали колаборантку, яка брала участь у примусовій паспортизації під час окупації міста
Джерело: СБУ
Співробітники Служби безпеки України затримали у Херсоні ворожу поплічницю, яка брала участь у примусовій паспортизації під час окупації росіянами міста.
За даними слідства, фігуранткою виявилася мешканка обласного центру, яка раніше працювала у регіональному підрозділі Державної міграційної служби.
Після захоплення міста жінка підтримала російських загарбників і за це отримала призначення до місцевої окупаційної адміністрації РФ.
Там вона стала “фахівцем відділу паспортно-візової служби” у складі окупаційного “МВС Херсонської області”.
На цій посаді колаборантка забезпечувала виконання вказівок Кремля щодо примусового одержання місцевими жителями російських паспортів.
Для цього видавала громадянам так звані “адресні довідки”, які були підставою для оформлення російського громадянства .
Також зловмисниця переписувала за російським зразком паспортну документацію мешканців регіону.
Після звільнення Херсона фігурантка сподівалась уникнути правосуддя. Однак їй це не вдалося.
Слідчі Служби безпеки повідомили їй про підозру за ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території).
Зловмисниця перебуває під вартою. Їй загрожує до 15 років позбавлення волі.
- Інформаторку РФ, яка коригувала повітряні атаки росіян на Харків, засудили до 11 років позбавлення волі.
- Ворожому інформатору, який надавав російським армійцям інформацію про напрямки польотів бойових гелікоптерів ЗСУ над Куп’янськом, загрожує до 8 років позбавлення волі.
- Контррозвідка Служби безпеки викрила ще одного агента ФСБ РФ, який готував теракти проти ЗСУ на Запоріжжі 9 травня цього року.
У Києві збільшилася кількість постраждалих внаслідок нічної російської атаки до 86 осіб, повідомив начальник міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
Глава РФ Володимир Путін постає перед зростанням невдоволення серед російських еліт на тлі затяжної війни проти України, економічних проблем і посилення внутрішніх обмежень. Про це пише The Guardian із посиланням на джерела, близькі до Кремля, російського бізнесу та європейської розвідки.
Сербія не вважає Росію “братньою” країною і засуджує її напад на Україну, заявила голова парламенту республіки Ана Брнабіч на конференції з безпеки GLOBSEC у Празі.
У ніч проти 24 травня внаслідок масованого обстрілу з боку російських військ незначних пошкоджень зазнала будівлю Національного банку України.
Албанія засудила масований російський обстріл Україн, під час якої під загрозою опинилася резиденція посла країни. У Тирані викликали російського дипломата для пояснень.