У КНДР поскаржилися на рішення США постачати Україні касетні боєприпаси

Джерело: SkyNews

11 липня міністерка закордонних справ Північної Кореї Чхве Сон Хуей назвала рішення США передати Україні касетні боєприпаси “небезпечним кримінальним актом”.

Так, вона “рішуче засудила рішення США надати Україні зброю масового знищення як небезпечний кримінальний акт”, оскільки воно “підштовхує світ до нової катастрофи”, а також закликала негайно скасувати це рішення.

Посадовиця КНДР також додала, що глава США “усвідомлював катастрофічні наслідки використання касетних боєприпасів”, адже визнав, що це було важке рішення.

Зауважимо, Північна Корея налагодила тісніші стосунки з Кремлем і підтримала Росію після того, як остання повномасштабно вдерлася в Україну в лютому минулого року.

Минулого тижня США оголосили, що спорядять Україні озброєння, заборонене у понад 100 країнах, у межах пакету заходів безпеки на 800 мільйонів доларів.

Своєю чергою, Україна заявила, що рішення США допоможе звільнити окуповану територію, але пообіцяла, що боєприпаси не використовуватимуться в Росії.

7 липня радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що Сполучені Штати вирішили спорядити Україні касетні боєприпаси. Джо Байден “схвалив це після одностайних рекомендацій” та консультацій із союзниками.

У Білому домі знають про ризики для цивільного населення, пов’язані із цим типом боєприпасів. Одначе, Київ надав “письмові запевнення, що мінімізуватиме ризики” для цивільного населення від застосування цього озброєння.

Рішення президента США Джо Байдена відправити касетні боєприпаси в Україну розлютило широку групу демократів, які звинувачують його адміністрацію у прийнятті лицемірного рішення, яке поставило під загрозу моральний статус Сполучених Штатів.

Також проти виступила низка європейських країн, зокрема Німеччина та Іспанія, хоча їх представники зазначили, що розуміють мотивацію рішення.

Своєю чергою, президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр закликав федеральний уряд не блокувати постачання касетних боєприпасів Україні, про які раніше оголосили Сполучені Штати.

В Євросоюзі також схвально ставляться до рішення США постачати касетні боєприпаси Україні в межах пакету військової допомоги, що готується від США.

Зауважимо, раніше очільник Міноборони України Олексій Резніков наголосив, що Україна дотримуватиметься низки ключових принципів щодо застосування касетних боєприпасів. Зокрема:

  • касетні боєприпаси використовуватимуться виключно для деокупації території України, визнаних міжнародно, тобто на території РФ їх застосовувати не будуть;
  • касетні боєприпаси не використовуватимуть для завдання ударів у міських районах, аби уникнути ризиків для мирного населення;
  • касетні боєприпаси будуть використовуватися тільки в місцях скупчення російських військових, для прориву рубежів оборони противника з мінімальним ризиком для життя українських воїнів;
  • Україна буде вести суворий облік використання цієї зброї та локальних зон, де її будуть використовувати;
  • після деокупації українських територій та перемоги ці території будуть пріоритетними для цілей розмінування;
  • Україна звітуватиме партнерам про використання цих боєприпасів і про їхню ефективність, щоб забезпечити належний стандарт прозорого звітування та контролю.

За повідомленнями американських ЗМІ, офіційні особи планують відправити в Україну артилерійські снаряди, кожен з яких містить 88 окремих бомб. Їх стрілятимуть із артилерійського озброєння “гаубиця”, яке вже є на озброєнні української армії.

Довідка. Касетний боєприпас – це особливий вид снаряда, який вирізняється тонкими стінками. Він складається з наконечника, корпусу, порожнистої форми-оболонки. Форму наповнюють дрібними осколками, авіамінами, мінами різного призначення (протитанкові, протипіхотні, запальні). Одна касетна бомба може містити від десяти мін, які після детонації в повітрі розсипаються по всій зоні ураження.

  • Міністр оборони України Олексій Резніков привітав рішення США відправити касетні бомби до Києва, заявивши, що це допоможе деокупувати територію України, але пообіцяв, що боєприпаси не будуть використовуватися в Росії.
  • Німецька міністерка оборони Анналена Бербок висловилась проти надання Україні касетних боєприпасів.
  • Проти надання США касетних боєприпасів Україні виступила неурядова організація Human Rights Watch.
  • 21 червня в Комітеті із закордонних справ Палати представників Конгресу США підтримали проєкт резолюції, який закликає адміністрацію президента Джо Байдена спорядити Україні ракети великої дальності ATACMS.
  • Раніше Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг відмовив Україні у проханні надати касетні боєприпаси та фосфорну запалювальну зброю.
  • Естонія має намір задовольнити прохання України щодо постачання касетних боєприпасів. Понад 100 країн світу приєдналися до конвенції про заборону та нерозповсюдження такого типу боєприпасів, але Естонія та Україна до них не входять. Касетні снаряди, що перебувають у розпорядженні Сил оборони Естонії, були свого часу закуплені в Німеччині, і для того, щоб передати їх Україні, необхідно заручитися згодою країни-виробника.

ЄС прагне заборонити всі криптовалютні операції з Росією, щоб придушити використання Москвою активів поза традиційною банківською системою для ухилення від західних санкцій.

Росія не має наміру припиняти війну проти України та використовує мирні переговори як інструмент затягування часу й маніпуляцій. Про це заявили представники Польщі та Естонії — країн східного флангу НАТО, котрі застерігають США від ілюзій щодо готовності Кремля до реального миру.

Експрацівницю суду, котра допомагала російським військам бомбардувати Покровськ, засудили до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна. Зловмисниця коригувала повітряні атаки РФ по підрозділах Сил оборони на Покровському напрямку.

Лауреатом премії імені Евальда фон Клейста (Ewald‑von‑Kleist‑Preis), котра щорічно присуджується за внесок у міжнародну співпрацю та врегулювання конфліктів, у 2026 році став український народ, який вже майже чотири роки чинить опір масштабній російській агресії. Нагороду передадуть 14 лютого президенту Володимиру Зеленському на полях Мюнхенської конференції з безпеки (MSC).

У Міноборони доопрацювали законопроєкт, котрий надає військовослужбовцям за “Контрактом 18–24” право на річну відстрочку. Документ цього тижня подадуть на голосування до Верховної Ради.