У Києві внаслідок російської атаки БпЛА горить будівля Кабміну

Джерело: премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко/Telegram

У Києві внаслідок падіння уламків російського БпЛА сталося загоряння в будівлі Кабінету міністрів.

“Цієї ночі Росія здійснила черговий масований удар по Україні. Вперше через ворожу атаку пошкоджена будівля Уряду, дах і верхні поверхи. Рятувальники гасять пожежу”, – йдеться в повідомленні.

Фото: Свириденко

Фото: Свириденко

Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко повідомив, що на місцях, де пролунали вибухи, працюють екстрені служби.

“Сьогодні Росія вкотре завдала масованого удару по Україні. Найбільше постраждала столиця. У Києві пошкоджено цивільну інфраструктуру, зокрема 4 житлові багатоповерхівки. У Святошинському районі триває гасіння пожежі та розбір завалів. Є обвал частини будинку”, – прокоментував він.

За словами Клименка, внаслідок атаки у Святошинському районі загинули двоє людей: жінка з двомісячною дитиною. Ймовірно, під руїнами ще залишаються люди. Більше 20 осіб травмовані.

“Влучання також у будівлю Уряду України. Рятувальники локалізували пожежу площею понад 1 тис. кв. метрів та продовжують її гасіння”, – зазначив він.

Фото: ДСНС

Фото: ДСНС

Загалом у столиці зараз працюють близько 400 рятувальників ДСНС, залучено майже 100 одиниць спецтехніки та пожежні гелікоптери.

Надвечір 10 вересня російські війська здійснили масований обстріл Краматорськ, застосувавши шість авіабомб по житловій забудові міста. 

На пляжі в румунському Корбу туристи виявили уламки безпілотника. Після перевірки військові сапери встановили, що вони не містили вибухового заряду.

У Білому домі розглядають згортання участі спецпризначенця Дональда Трампа Стіва Віткоффа та його зятя Джареда Кушнера у переговорах із Росією, повідомили п’ятеро поінформованих джерел.

Комітет Парламентської асамблеї Ради Європи з юридичних питань вважає, що російські державні активи мають бути перепрофільовані для виплати Україні потенційної компенсації у розмірі “мільярдів євро” після двох рішень Європейського суду з прав людини проти Росії.

У Міністерстві оборони пояснили, що твердження про неможливість самовільного залишення частини до складання Військової присяги є юридично неправильним. Визначальним у цьому питанні є момент початку військової служби, а не дата складання присяги.