У Литві за пів року українців стало на 10 тисяч менше

Джерело: LRT.

За даними Департаменту міграції Литви, в країні за перше півріччя 2023 року кількість громадян України зменшилась на 10 тисяч осіб.

Якщо на початок 2023 року їх було 94 891 особа, то на початок липня – 84 734 українці.

На думку Департаменту міграції, це зниження, ймовірно, пов’язане зі “змінами в міграції українських переселенців”.

Однак українці, які проживають у Литві, як і раніше, становлять найбільшу частку іноземців, що проживають в країні.

Водночас за цей час побільшало на понад шість тисяч мешканців із різних країн: зі 189 411 осіб на початку року їх стало 195 550.

“Кількість білорусів, які проживають у нашій країні, значно збільшилася, росіян – незначно, а українська громада зменшилася”, – зазначили у відомстві.

Кількість громадян Білорусі в Литві за пів року збільшилася з 48 804 до 58 347, тоді як росіян – з 15 706 до 16 193.

Станом на 1 липня, іноземці, які проживають у Литві, становили 6,83% усього населення країни. У січні 2023 року цей показник становив – 6,67%.

Якщо рахувати кожні пів року, востаннє зменшення кількості іноземців, які проживають у Литві, хоча й незначне, було зафіксовано в січні 2016 року.

Влада Китаю повідомила про спалах ящуру серед великої рогатої худоби у провінції Ганьсу та Сіньцзян-Уйгурському автономному районі. Як свідчать дані Міністерства сільського господарства КНР, захворювання виявили у 219 тварин у двох стадах загальною чисельністю 6229 голів.

Якщо президент США Дональд Трамп завершить війну з Іраном без укладення угоди, він ризикує залишити Тегеран у повній владі над енергоносіями Близького Сходу, а арабських виробників нафти та газу з Перської затоки – у боротьбі з наслідками конфлікту, який вони не починали і на який не мали впливу.

У Валенсії, Іспанія, вирішили взяти під контроль ринок туристичного житла на тлі зростання цін і невдоволення місцевих жителів через масовий туризм.

Міністерство оборони Австрії офіційно заблокувало транзит американської військової авіації, що бере участь у бойових діях на Близькому Сході. Посилаючись на закон про постійний нейтралітет, Відень став третьою країною Євросоюзу після Іспанії та Італії, яка обмежила підтримку операцій США в цьому регіоні.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна вважає, що Європі варто розглядати Україну як потенційного гаранта безпеки завдяки унікальному військовому досвіду.