У Міноборони запевнили у початку закупівлі «окопних» систем РЕБ
Джерело: АрміяInform
Міністерство оборони України почало закупівлю індивідуальних засобів радіоелектронної боротьби, повідомила заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко.
Зазначається, що питання засобів радіоелектронної боротьби, в тому числі індивідуальних, так званих “окопних РЕБ”, перебуває на чільному місці серед пріоритетів оборонного відомства.
Черногоренко запевнила, що запрацювала агенція, яка займається саме закупівлею озброєння, а засоби РЕБ потрапляють у цю категорію.
Думаю, що дуже швидко зможемо вийти з результатами щодо активних прозорих закупівель, зокрема “окопних” РЕБ. Ми розуміємо, наскільки це важливо для захисту особового складу та захисту техніки, — додавла вона.
Водночас заступник Головнокомандувача ЗСУ полковник Вадим Сухаревський наголосив, що Україна у питаннях розвитку засобів РЕБ також покладається на партнерів по Коаліції дронів. Він додав, що ситуація на фронті постійно змінюється, і те, що добре працювало раніше, зараз може взагалі не давати результату, тому потрібно постійно удосконалюватися.
Коаліція дронів — це не лише про дрони. Нам потрібні компоненти, нам потрібні засоби РЕБ, нам потрібні засоби визначення дронів. Ми знаємо, як це зробити. Але ми дуже розраховуємо на наших союзників в цій допомозі, — зазначив Сухаревський.
Зауважимо, заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк розповів над чим нині працюють українські виробники озброєння та військової техніки (ОВТ).
За його словами, вітчизняні зброярі посилено працюють над модернізацією та виробництвом чималої лінійки ОВТ. Зокрема, ПТРК, БпЛА, нових боєприпасів до вогнеметів і гранатометів. Також триває робота над модернізацією й виробництвом систем, які мають підвищити скритність роботи ППО тощо.
Незабаром ЗСУ можуть отримати певні новинки ОВТ, зокрема нові безпілотники різного призначення, системи РЕБ, спеціалізовані транспортні засоби, САУ, міномети, вітчизняного та іноземного виробництва, – повідомив заступник міністра оборони.
Раніше Швеція, Іспанія та Велика Британія повідомили, що приєднуються до нещодавно створеної Коаліції дронів.
- У січні 2024 року Міністерство оборони України допустило до експлуатації у військах понад 40 зразків озброєння та військової техніки (ОВТ) українського та іноземного виробництва.
- Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що у 2024 році Україна планує збільшити виробничі потужності оборонно-промислового комплексу у шість разів.
- Міністерство оборони України допустило до експлуатації у військах відразу три зразки дистанційно керованих бойових модулів “ШаБля”.
- 19 лютого, взявши участь у засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС, глава МЗС Дмитро Кулеба закликав європейських колег докласти всіх можливих зусиль для невідкладного збільшення постачання артилерійських снарядів для ЗСУ, зокрема скасувати експортні контракти та направити все наявне європейське виробництво на потреби українського фронту та європейської оборони.
Росія посилила удари по економічній інфраструктурі України, атакуючи склади, логістичні центри, залізницю та промислові підприємства. Найсерйозніших втрат зазнала металургія: три основні металургійні заводи країни, на які припадало близько 90% українського виробництва сталі, після ракетних ударів зупинили роботу.
21 вересня президент США Дональд Трамп підтвердив, що Росія втратила контроль над нафтопереробною галуззю на тлі повномасштабної війни проти України.
Індійські нафтопереробники, котрі нині розглядають постачання на листопад, можуть скоротити закупівлі російської нафти після того, як минулого тижня Дональд Трамп підписав масштабний закон про санкції, що підвищує загрозу нових мит.
На Донеччині затримали ще одного агента російської воєнної розвідки. Зловмисник наводив керовані авіабомби та ударні дрони рашистів на Слов’янському напрямку.
Представник партії “Альтернатива для Німеччини” (АдН) у Бундестазі з питань зовнішньої політики Маркус Фронмаєр під час візиту до Москви обговорював із головою правління «Газпрому» Олексієм Міллером можливість відновлення постачання російського газу до Німеччини.