У МЗС закликали до врегулювання ситуації між Кишиневом та Тирасполем без зовнішніх втручань

Джерело: пресслужба МЗС

У Міністерстві закордонних справ закликали до розв’язання проблем між Кишиневом та Тирасполем без зовнішніх втручань.

Зазначається, що МЗС України уважно стежить за подіями в придністровському регіоні Молдови та закликає до мирного розв’язання проблемних питань економічного та соціально-гуманітарного характеру у відносинах між Кишиневом та Тирасполем без жодних деструктивних зовнішніх втручань.

Зовнішньополітичне відомство нагадало, що Київ послідовно підтримує суверенітет і територіальну цілісність Молдови.

Ми вважаємо переговорний формат «5+2» нефункціональним у звʼязку з присутністю у ньому держави-агресора Росії, яка не може виступати у ролі миротворця в жодному мирному врегулюванні. Україна є і залишатиметься активним учасником процесу придністровського врегулювання і виокремлює його основною метою реінтеграцію Республіки Молдова, — зазначили у повідомленні.

МЗС також нагадало, що Київ продовжує виступати за якнайшвидше виведення з Придністров’я російських військ, утилізації боєприпасів на складах у населеному пункті Ковбасна, а також переформатування місії на Дністрі з військової у цивільну.

Протягом десяти років Україна протистоїть російській агресії та вже понад два роки чинить опір повномасштабному вторгненню Росії. Наша держава як ніхто інший знає, що таке жахи війни, та якою є ціна миру. Ми докладаємо та продовжимо докладати всіх зусиль для збереження стабільності та зміцнення безпеки в Європі, а також запобігання будь-яким спробам Росії дестабілізувати Молдову чи інші країни нашого регіону.

28 лютого депутати невизнаного Придністров’я на з’їзді звернулися до ради федерації та держдуми РФ з проханням про “захист” регіону нібито через “посилений тиск Молдови”.

Глава невизнаного ПМР Вадим Красносільський заявив, що Молдова “використовує глобальні труднощі для утиску Придністров’я”.

Це стосується розвалу Радянського Союзу свого часу, це стосується пандемії, це стосується бойових дій в Україні.

Депутати також звернулися до ООН з проханням “припинити порушення сусідньою Молдовою прав і свобод громадян Придністров’я та не допустити провокацій, що ведуть до ескалації напруженості”.

У зверненні згадують ОБСЄ, Міжпарламентську Асамблею держав СНД, парламент ЄС і Міжнародний Комітет Червоного Хреста.

Депутати просять забезпечити “умови для цивілізованого врегулювання конфлікту”, під яким мають на увазі нібито “тиск Молдови” на регіон.

В РФ заявили, що планують розглянути звернення депутатів ПМР про “захист” від Молдови, коли воно надійде.

Нагадаємо, що 22 лютого речник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов зазначив, що депутати невизнаного Придністров’я не мають наміру звертатись до президента РФ Володимира Путіна стосовно прийняття ПМР до складу Росії.

28 лютого речник Державного департаменту Метью Міллер зауважив, що Сполучені Штати уважно стежать за ситуацією у невизнаному Придністров’ї звернення так званих депутатів регіону до Росії з проханням “про захист”.

Аналітики ISW зреагували на заяву депутатів невизнаного Придністров’я, які попросили захисту у Росії через “посилений тиск Молдови”.

На думку фахівців, президент РФ Володимир Путін може зробити заяву щодо запиту невизнаного Придністров’я 29 лютого, під звернення до Федеральних зборів Росії.

Аналітики зауважили, що інші російські відомства та посадовці ще напередодні прокоментували звернення з невизнаної території. Зокрема МЗС РФ заявило, що “захист інтересів жителів Придністров’я та співвітчизників Росії є одним із пріоритетів РФ”, пообіцявши “уважно розглянути” запит.

Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак під час візиту до Польщі 23 квітня оголосить про збільшення військової підтримки України на 500 мільйонів фунтів стерлінгів (617 мільйонів доларів), попередивши, що Росія повинна зазнати поразки, щоб запобігти подальшому просуванню її військ в Європу. Анонсується, що до пакету увійдуть додаткові ракети Storm Shadow.

22 квітня у Берліні відбулася урочиста церемонія відкриття ювілейного року з нагоди 300-річчя німецького філософа Іммануїла Канта. Під час своєї промови канцлер Німеччини Олаф Шольц заборонив главі РФ Володимиру Путіну посилатися на Канта, зазначив, що його дії “суперечить усім основним твердженням” мислителя.

22 квітня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про інцидент з побиттям підлітка у київській школі №81. Школяр зазнав тяжкої травми, водночас дитину прооперували лише на десятий день після побиття, оскільки хлопчик нічого не сказав батькам.

Російські війська шість місяців штурмували невелике село Новомихайлівка, водночас втративши понад 250 одиниць бронетехніки.

Ввечері 22 квітня російські війська вкотре обстріляли Харків. Міський голова Ігор Терехов повідомив про вибухи.