У Німеччині посилять боротьбу з російськими шпигунами
Джерело: Tagesschau
9 серпня у Німеччині заарештували громадянини, що працював у військовому секторі, за підозрою в шпигунстві на користь РФ. Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус привітав результат та виступив за посилення протидії російським шпигунам.
Пісторіус назвав арешт співробітника відділу закупівель Бундесверу успіхом у боротьбі зі шпигунством, зауваживши, що співпраця між спецслужбами є “тісною і має надзвичайний результат”.
Ми швидкі та пильні. Ми повинні послідовно продовжувати зміцнювати кадровий склад служби військової контррозвідки, — наголосив глава оборонного відомства. — У часи російської агресії проти України ми повинні адаптуватися до зростаючої гібридної загрози та продовжувати розширювати нашу контррозвідку в тісній співпраці з європейськими та міжнародними партнерами, – зажадав Пісторіус.
Нагадаємо, 9 серпня Федеральна прокуратура Німеччини повідомила, що громадянин Німеччини, що працював у військовому секторі, був заарештований за підозрою в шпигунстві на користь Росії на тлі попереджень про посилення шпигунської діяльності Москви.
- Польща затримала ще одного члена російської шпигунської мережі, довівши загальну кількість осіб, заарештованих під час розслідування, до 15 осіб, заявив міністр внутрішніх справ Маріуш Камінський.
- 28 липня польські законодавці проголосували за схвалення закону про вплив Росії, який критикували Європейський Союз і США.
- Російські військові таємно встановлюють шпигунське програмне забезпечення на смартфонах українців, які перетинають кордон з Російською Федерацією.
- У Польщі затримано громадянина України через підозру у роботі в шпигунській мережі на користь Росії. Він перебуває у Польщі з 2019 року.
Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.
Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.
Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.
Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.