У парламенті Туреччини підтримали ратифікацію протоколу про вступ Швеції в НАТО
Джерело: AP
26 грудня Комітет із закордонних справ парламенту Туреччини підтримав ратифікацію протоколу про вступ Швеції в НАТО.
Комітет із закордонних справ турецького парламенту дав свою згоду на заявку Швеції на вступ до НАТО, наблизивши північну країну, яка раніше не входила в блок, до членства в Західному військовому альянсі.
Протокол про вступ Швеції тепер мають схвалити на Генеральній асамблеї турецького парламенту. Поки що дата не визначена.
Туреччина, член НАТО, відкладала ратифікацію членства Швеції понад рік, звинувачуючи країну в надто поблажливому ставленні до груп, які Анкара вважає загрозами своїй безпеці.
Міністр закордонних справ Швеції Тобіас Біллстрьом привітав рішення комітету.
Наступним кроком є голосування парламенту з цього питання. Ми з нетерпінням чекаємо на те, щоб стати членом НАТО, – наголосив він.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що він розраховує на те, що Туреччина та Угорщина “зараз завершать ратифікацію якнайшвидше”. Додавши, що членство Швеції зробить НАТО сильнішим.
Угорщина також зупинила заявку Швеції, стверджуючи, що політики говорили “відверту брехню” про стан демократії в Угорщині. Країна поки що не повідомила, коли може відбутися ратифікація.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган 23 жовтня подав на ратифікацію до парламенту протокол про вступ Швеції до НАТО. І парламентська комісія у закордонних справах розпочала його перегляд в листопаді, але відклала подальше обговорення.
Для ратифікації законопроєкт мала схвалити комісія у закордонних справах, перш ніж винести його на повне голосування у парламенті. Після чого Ердоган підпише закон, щоб завершити процес.
Зауважимо, 14 грудня президент США Джо Байден та глава Туреччини Реджеп Таїп Ердоган обговорили заявку Швеції на вступ до альянсу НАТО.
Швеція та Фінляндія минулого року подали заявки на вступ до Північноатлантичного альянсу після вторгнення РФ в Україну. Членство Фінляндії було закріплено у квітні, водночас заявку Швеції все ще стримують Туреччина та Угорщина.
Варто нагадати, що 26 вересня Ердоган заявив, що парламент країни виконає свою обіцянку ратифікувати заявку Швеції на вступ до НАТО, якщо Адміністрація президента США Джо Байдена забезпечить шлях до продажу літаків F-16 Анкарі.
Туреччина, яка була головною перешкодою на шляху Швеції до НАТО, у жовтні 2021 року попросила дозвіл на придбання F-16 на 20 мільярдів доларів.
Згодом, на саміті НАТО, Ердоган погодився направити заявку Швеції на вступ до турецького парламенту для ратифікації. Затим радник з національної безпеки США Джейк Салліван заявив, що Вашингтон продовжить передачу F-16 Туреччині після консультацій з Конгресом.
- Президент Туреччини Таїп Ердоган заявив, що намагатиметься максимально сприяти парламентській ратифікації членства Швеції в НАТО, водночас додав, що Стокгольм все ще “не вжив достатніх заходів стосовно курдських бойовиків”.
- 9 липня Таїп Ердоган та глава США Джо Байден обговорили заявку Швеції на членство в НАТО.
- Країни НАТО погодили скасування Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) для України.
- 10 липня глава НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Туреччина погодилася підтримати заявку Швеції на вступ до НАТО.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.