У Польщі пояснили, чому не збили російську ракету на своїй території

Джерело: Wiadomosci

Віцепрем’єр–міністр – міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що польські сили збили би російську ракету, якби була упевненість у тому, що вона прямує до якоїсь цілі.

“Кожна така ситуація розглядається індивідуально. Але якби були якісь ознаки того, що цей об’єкт прямує до якоїсь цілі, розташованої на території Польщі, він, очевидно, був би збитий”, – пояснив він.

За словами Косіняка-Камиша, з огляду на такого роду ситуації Польща зміцнює свою систему ППО/ПРО. Відтак були підписані контракти щодо реалізації другого етапу програми ППО/ПРО “Вісла”.

Міністр оборони Польщі висловив подяку американським і британським союзникам, зокрема міністру оборони Великої Британії, які після переговорів з польською стороною прийняли рішення щодо продовження розміщення у Польщі до кінця цього року систем ППО/ПРО, зокрема Sky Saber.

Посадовець додав, що Росія продовжує порушувати міжнародне право, атакуючи територію України.

“Ми продовжуватимемо підтримувати Україну, ця підтримка є важливою на міжнародній арені, а також надавати військову й гуманітарну підтримку. Це справа, що стосується польської і світової безпеки”,- наголосив він.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.