У Варшаві зводитимуть нові укриття через загрозу російських обстрілів
Джерело: Reuters
Столиця Польщі витратить 117 мільйонів злотих ($30 мільйонів) у найближчі два-три роки на облаштування бомбосховищ та інші заходи безпеки, оскільки повномасштабна війна РФ проти сусідньої України триває третій рік, заявив мер Варшави Рафал Тшасковский.
У той час як член НАТО Польща запевнила громадян, що її місце в альянсі гарантує їхню безпеку від будь-якого нападу Росії, вторгнення через її кордон спонукало підготовку до можливих російських ударів.
З власної ініціативи ми провели інвентаризацію місць для укриття, — зазначив Тшасковский на пресконференції після публікації звіту Вищої контрольної палати Польщі щодо забезпечення бомбосховищами у країні.
За даними пожежної служби, менш як 4% населення можуть розраховувати на місце, де вони могли б сховатися. У звіті також виявлено відсутність базових правил щодо укриттів, включаючи необхідне обладнання та технічні характеристики, необхідні для захисних споруд.
Як укриття передбачається також використовувати підземні паркування та станції метро, але для цього їх необхідно додатково обладнати, зокрема провести воду та резервні електричні потужності. Загалом часткове перепрофілювання можуть бути піддані приміщення площею 7 млн кв. м, додав Тшасковский.
117 мільйонів (злотих) на підвищення безпеки — це гроші на найближчі два-три роки, і ми готові виділити на ці цілі ще більше, — зазначив він.
Окрім цього, мер Варшави запевнив, що лікарні будуть готові до загроз, а представники громадськості навчені тому, як діяти в надзвичайних ситуаціях.
Нещодавно у Німеччині Асоціація міст і муніципалітетів закликала ухвалити федеральний проєкт ремонту бункерів вартістю мільярди доларів для захисту населення від можливої війни.
Зауважимо, у НАТО попередили, що занадто велика бюрократична тяганина заважає переміщенню військ у Європі, проблема, яка може спричинити серйозні затримки, якщо розпочнеться війна з Росією.
- Міністерство оборони Хорватії підтвердило, що найближчим часом виступить із пропозицією щодо обов’язкового базового військового вишколу, який проводитиметься після закінчення середньої школи. Навчання триватиме місяць, коли воно запрацює на практиці, поки невідомо.
- Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш повідомив, що країна знову запровадила військову службу, щоб стримати Росію від вторгнення в Європу.
- Міністр оборони України Рустем Умєров повідомив, що у 2024 році розпочнеться мобілізація українських чоловіків, які живуть за кордоном.
- Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.
- Російські спецслужби прагнули проводити операцію щодо перешкоджання вступу Фінляндії та Швеції до НАТО, використовуючи різні заходи, такі як організація демонстрацій.
- 29 листопада 2023 року під час засідання Ради Україна-НАТО затверджено річну програму, спрямовану на підготовку України до членства в Альянсі.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.