У Верховній Раді можуть скасувати відстрочення від мобілізації для студентів, котрі здобувають другу вищу освіту

Джерело: Федір Веніславський в етері телемарафону

3 вересня член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, член партії “Слуга народу” Федір Веніславський заявив, що нині в Україні близько 60 тисяч чоловіків скористалися денною формою навчання в університетах для ухилення від призову до армії.

Одначе, зазначив Веніславський, у парламенті вже зареєстрований законопроєкт, який може скасувати відстрочку від мобілізації для студентів старше 30 років, котрі здобувають не послідовну вищу освіту або другу й більше.

За словами нардепа, станом на 2019-2021 роки студентів віком від 25 років було близько 40 тисяч чоловіків. Однак, вже у 2022 році кількість таких студентів зросла до 106 тисяч. Цьогоріч цифри також наближаються до 100 тисяч.

Тож він переконаний, що близько 60 тисяч чоловіків просто скористалися можливістю навчання з метою уникнення призову.

Я запропонував, щоб люди, які навчаються у послідовних видах освіти, мали право на відстрочку. А ті, хто вступив на другу-третю-четверту вищу освіту після 30 років таким правом на відстрочку скористатися не могли, — зазначив депутат.

Веніславський допустив, що у разі ухвалення зареєстрованого законопроєкту ця норма розповсюджуватиметься не лише на тих, хто почне навчання наступного навчального року, а й на тих, хто розпочав його у 2022-23 роках.

1 вересня секретар Ради нацбезпеки та оборони України Олексій Данілов повідомив, що вже сьогодні буде внесено зміни до системи визначення обмежено придатних для військової служби осіб.
В РНБО припускають, що процес мобілізації в Україні може посилитись. За словами Данілова, загалом процес мобілізації не зміниться, однак додатковий призов можливий.
Народний обранець від “Слуги народу” Георгій Мазурашу вніс до парламенту законопроєкт, яким пропонує внести певні зміни у закон про мобілізацію в Україні.

Конфлікт між наміром українця Владислава Гераскевича вшанувати пам’ять українських спортсменів, вбитих Росією, та Міжнародним олімпійським комітетом набув розмаху та привернув таку увагу, яка значно перевищує звичайний інтерес до Олімпійських Ігор. Однак, крім справедливого протесту проти явної несправедливості бюрократичної машини, у цій історії є ключовий для України аспект, який виходить далеко за межі як спорту, так і прагнення до справедливості.