У Раді хочуть змінити процес мобілізації в Україні: які нововведення пропонують

Джерело: Верховна Рада України

Народний обранець від “Слуги народу” Георгій Мазурашу вніс до парламенту законопроєкт, яким пропонує внести певні зміни у закон про мобілізацію в Україні.

У зв’язку із повномасштабним російським вторгненням, в Україні триває процес мобілізації громадян для боротьби з агресором. Інколи навколо мобілізаційного процесу виникають і скандальні ситуації, тому у Раді вирішили внести зміни до відповідного закону.

У пояснювальній записці до законопроєкту про зміни автор зазначає, що обороняти Україну можуть лише “вмотивовані громадяни”, які готові до цього як фізично, так і морально.

“На цьому неодноразово наголошують і самі учасники бойових дій, які звертають увагу, що на передову направляють невмотивованих, мобілізованих примусом громадян, які на фронті приносять лише зайві проблеми – вони можуть підвести підрозділ, побратимів у відповідальний момент, можуть залишити позицію, втекти, здатися в полон, або навіть гірше…”, – мовиться у записці.

Окрім цього, Мазурашу наголосив, що примусова мобілізація негативно впливає на економічну ситуацію в країні, призводить до соціальної напруги та створює “приємне враження” для росіян, які вважають, що в Україні нібито немає людей, готових захищати Батьківщину.

Нардеп додав, що під час війни важливу роль відіграє економічний стан, тому, мовиться у записці, ті, хто з будь-яких причин не хочуть чи не можуть воювати, повинні бути залучені до роботи на економіку, аби забезпечувати її функціонування в умовах воєнного стану.

Відповідно до порівняльної таблиці, пропонуються наступні зміни до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”:

  • Статтю 6 про військово-транспортний обов’язок, яка дає змогу військовим використовувати транспортні засоби влади, державних органів, підприємств, організацій та громадян доповнити, що ця норма не поширюється на громадян, які мають у власності лише один транспортний засіб.
  • Статтю 22 про обов’язки громадян надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом доповнити нормою, що це не стосується власників приміщення, в якому громадяни проживають – в межах площі, яка не підлягає оподаткуванню, а також транспортного засобу, якщо він – єдиний у власності громадянина.
  • Статтю 22 про обов’язки громадян, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер, доповнити, що ця норма не поширюється на громадян, які офіційно працевлаштовані (не менше, ніж на 0,75 ставки), або здійснюють підприємницьку діяльність і вчасно сплачують передбачені законодавством податки та збори.
  • Статтю 22 про обов’язки громадян щодо призову на військову службу під час мобілізації доповнити нормою про врахування морально-вольових якостей кандидатів на призов, а також письмове підтвердження готовності виконувати бойові та інші завдання на умовах запропонованого на час воєнного стану контракту. Військовозобов’язані громадяни, які через релігійні чи особисті переконання письмово відмовляються від призову на військову службу для виконання бойових завдань, можуть бути мобілізовані (залучені), відповідно до сформованих замовлень від Кабінету Міністрів України, місцевих військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, на роботу на підприємства оборонного та інших секторів економіки, або до виконання суспільно корисних робіт (на договірних умовах – з оплатою праці на рівні не менше розміру мінімальної заробітної плати, затвердженої в Україні станом на день мобілізації громадянина на роботу) за місцем реєстрації (фактичного проживання), або, за письмової згоди громадянина, – в інших регіонах.
  • Статтю 23 щодо відстрочки від призову під час мобілізації доповнити нормою, що військовозобов’язані громадяни, які з релігійних або особистих переконань письмово відмовляються від мобілізації у військові підрозділи для захисту Вітчизни зі зброєю в руках, але підтверджують готовність бути залученими до виконання робіт відповідно до абзацу другого частини п’ятої статті 22 цього Закону.
  • Статтю 26 про звільнення з військової служби за віком у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі доповнити нормою: якщо військовослужбовець не подав рапорт про бажання за власним бажанням продовжити проходити військову службу на певний період, або до завершення дії воєнного стану, та додати нову норму
  • Статтю 26 про звільнення з військової служби доповнити нормою про звільнення за власним бажанням – у разі подання військовослужбовцем рапорту (звернення) безпосередньому керівнику щодо порушення його прав, як військовослужбовця, і невирішення порушених у рапорті (зверненні) питань, які відповідають повноваженням відповідних командирів (військових посадовців), протягом 7 днів від зафіксованого дня подачі рапорту (звернення) або відсутності відповіді на рапорт (звернення).
  • Статтю 38 про обов’язки органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, закладів освіти, посадових осіб, призовників, військовозобов’язаних та резервістів щодо виконання правил військового обліку доповнити нормою що під час оголошення загальної мобілізації призовники, військовозобов’язані, резервісти мають протягом 7 діб з’явитись за місцем перебування на військовому обліку до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення облікових даних, або повідомити запитані відповідними Центрами облікові дані через поширені публічно (розміщені на офіційних сайтах, сторінках у соціальних мережах) контактні телефони, адреси електронної пошти.
  • Статтю 38 про обов’язки органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, закладів освіти, посадових осіб, призовників, військовозобов’язаних та резервістів щодо виконання правил військового обліку доповнити нормою, що житлово-експлуатаційні організації, інші організації або підприємства та установи, що здійснюють експлуатацію будинків, а також власники будинків відповідно до розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та рішень виконавчих органів сільських, селищних та міських рад своєчасно подають необхідні відомості до зазначених органів про призовників і військовозобов’язаних, сповіщають їх про виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки шляхом вручення повісток та сприяють прибуттю за викликом.
  • Статтю 39 про призов на військову службу під час мобілізації, щодо призову резервісті та військовозобов’язаних, які не перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, доповнити нормою – або не підтвердили письмово, що з релігійних чи особистих переконань відмовляються від мобілізації у військові підрозділи для захисту Вітчизни зі зброєю в руках, але готові бути залученими до виконання робіт відповідно до абзацу другого частини п’ятої статті 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Георгій Мазурашу вважає, що зміни до закону про мобілізацію допоможуть підвищити мотивацію громадян для захисту України, оптимізують мобілізаційну діяльність, знімуть непотрібну соціальну напругу та сприятимуть розвитку економіки Україні і, відповідно, її обороноздатності.

Станом на 8 серпня відповідний законопроєкт опрацьовується комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Сьогодні, 22 травня, російські війська обстріляли центральну частину міста Чугуїв Харківської області. Є постраждалі.

Минулої доби, 21 травня, російські загарбники атакували низку житлових кварталів населених пунктів Херсонської області та місто Херсон, внаслідок чого вісім людей зазнали поранень, серед них дитина.

У Силах Спеціальних Операцій ЗСУ повідомили про здобутки українських спецпризначенців на фронті. Так, на одному з операційних напрямків оператори 3-го окремого полку ССО за три тижні розбили пів дивізіону зенітно-ракетних комплексів “Бук” росіян.

Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас закликала партнерів по НАТО дозволити своїм військовим інструкторам розгортати тренувальні місії українських оборонців безпосередньо на території України.

У Генштабі поінформували про оперативну інформацію станом на 22.00 20 травня щодо російського вторгнення. Протягом доби противник завдав по території України три ракетні удари (із застосуванням трьох ракет), 35 авіаударів (зокрема із застосуванням 48 КАБів) та 367 ударів дронами-камікадзе. Здійснив майже 2800 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах із використанням різних типів озброєння.