У Верховній Раді запропонували зобов’язати роботодавців платити пеню через затримку зарплати
Джерело: нардепка Ніна Южаніна.
У Верховній Раді зареєстровано проєкт закону №9510 щодо зобов’язання роботодавців виплачувати пеню у випадку затримки заробітної плати на понад 15 днів.
Пропонується визначати розмір виплати пені за умовами трудового або колективного договору. Водночас вона має бути менше ніж облікова ставка Національного банку в розрахунку на рік за кожен день затримки.
Ще у документі йдеться про те, аби надати право працівнику тимчасово припинити виконання роботи за умови затримки виплати заробітної плати на строк більше ніж 15 календарних днів. Також передбачена і виплата працівнику компенсації у разі неплатоспроможності роботодавця.
Період виплати компенсацій планується обліковувати в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування як період, за який сплачено єдиний соціальний внесок (ЄСВ).
Станом на початок лютого 2022 року заборгованість з виплати зарплати 129,5 тисячі працівників активних підприємств становила 3,1 млрд гривень. З цього числа 1,3 млрд грн була на державних та 165,9 млн грн – на комунальних підприємствах.
- Верховна Рада України проголосувала в першому читанні за законопроєкт про легалізацію медичного канабісу в Україні.
- Верховна Рада може обмежити регіональну владу у використанні державних коштів на закупівлю товарів та послуг, які не є пріоритетними під час війни. Своєю чергою, депутати від “Європейської Солідарності” закликали до повного мораторію на нецільові витрати.
28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.
28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.
З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.
ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.
17-річну агентку російської воєнної розвідки засудили до десяти років позбавлення волі за коригування російських атак по Чернігівщині. Суд визнав її винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану.