У Верховній Раді запропонували зобов’язати роботодавців платити пеню через затримку зарплати

Джерело: нардепка Ніна Южаніна.

У Верховній Раді зареєстровано проєкт закону №9510 щодо зобов’язання роботодавців виплачувати пеню у випадку затримки заробітної плати на понад 15 днів.

Пропонується визначати розмір виплати пені за умовами трудового або колективного договору. Водночас вона має бути менше ніж облікова ставка Національного банку в розрахунку на рік за кожен день затримки.

Ще у документі йдеться про те, аби надати право працівнику тимчасово припинити виконання роботи за умови затримки виплати заробітної плати на строк більше ніж 15 календарних днів. Також передбачена і виплата працівнику компенсації у разі неплатоспроможності роботодавця.

Період виплати компенсацій планується обліковувати в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування як період, за який сплачено єдиний соціальний внесок (ЄСВ).

Станом на початок лютого 2022 року заборгованість з виплати зарплати 129,5 тисячі працівників активних підприємств становила 3,1 млрд гривень. З цього числа 1,3 млрд грн була на державних та 165,9 млн грн – на комунальних підприємствах.

На станції київського метро “Сирець” розмістили навігаційні наліпки з рекомендаціями щодо розміщення на платформі під час перебування в укритті.

НАБУ та САП повідомили про нові факти у справі щодо зловживань у Держспецзв’язку під час закупівлі дронів для Сил оборони України у 2023 році. Загальна сума збитків зросла з 90 млн грн до 254 млн грн.

Ремонт російського НПЗ в Орську, пошкодженого внаслідок атаки українських дронів, може тривати до шести місяців.

Двоє високопоставлених сенаторів-демократів зажадали від посадовців адміністрації Трампа пояснити, чому вони призупинили запровадження нових санкцій проти компаній, банків та інших структур, котрі допомагають Росії обходити чинні обмеження, на тлі того, що мирні переговори не дали результату.

Центр протидії дезінформації при РНБО проаналізував понад 94 тисячі публікацій із майже 24 тисяч джерел, визначивши основні деструктивні наративи, котрі Росія використовує у темах військовополонених, обмінів і зниклих безвісти.