У Верховній Раді запропонували зобов’язати роботодавців платити пеню через затримку зарплати

Джерело: нардепка Ніна Южаніна.

У Верховній Раді зареєстровано проєкт закону №9510 щодо зобов’язання роботодавців виплачувати пеню у випадку затримки заробітної плати на понад 15 днів.

Пропонується визначати розмір виплати пені за умовами трудового або колективного договору. Водночас вона має бути менше ніж облікова ставка Національного банку в розрахунку на рік за кожен день затримки.

Ще у документі йдеться про те, аби надати право працівнику тимчасово припинити виконання роботи за умови затримки виплати заробітної плати на строк більше ніж 15 календарних днів. Також передбачена і виплата працівнику компенсації у разі неплатоспроможності роботодавця.

Період виплати компенсацій планується обліковувати в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування як період, за який сплачено єдиний соціальний внесок (ЄСВ).

Станом на початок лютого 2022 року заборгованість з виплати зарплати 129,5 тисячі працівників активних підприємств становила 3,1 млрд гривень. З цього числа 1,3 млрд грн була на державних та 165,9 млн грн – на комунальних підприємствах.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.