У Верховній Раді зареєстрували два законопроєкти стосовно перезавантаження БЕБ
Джерело: постійний представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram
Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради два законопроєкти, спрямовані на перезавантаження роботи Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Згідно із заявою уряду, перший законопроєкт (реєстр. №10439) враховує реалізацію фіскальних структурних реформ, визначених Меморандумом про економічну та фінансову політику від 24 березня 2023 року та від 19 червня 2023 року. Його мета − удосконалення правових засад діяльності БЕБ.
Зазначено, що документ передбачає визначення вимог до членів конкурсної комісії для обрання директора Бюро, а також їхніх прав і обов’язків. Законопроєкт також розглядає підстави для звільнення директора БЕБ. Встановлюється обов’язковість психофізіологічного опитування з використанням поліграфа перед призначенням на посаду в Бюро.
У документі також пропонується створення та здійснення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності БЕБ за участю міжнародної технічної допомоги.
Загалом, ці ініціативи мають на меті покращити роботу Бюро економічної безпеки та внести значущі зміни в його функціонування.
Другий законопроєкт, під №10440, пропонує зміни до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів для подальшого удосконалення роботи Бюро економічної безпеки. Він передбачає доповнення статті 41 частиною четвертою, що регламентує надання підрозділам детективів або оперативно-технічним підрозділам письмових доручень на проведення слідчих (розшукових) дій, крім негласних, детективом Бюро економічної безпеки України або прокурором, який здійснює процесуальне керівництво відповідним кримінальним провадженням.
Зміни також стосуються виконання ухвал слідчих суддів та тимчасового доступу до речей і документів суб’єкта підприємницької діяльності, включаючи присутність представника Ради бізнес-омбудсмена і порядок повідомлення щодо здійснення такого доступу.
Згідно з проєктом, передбачено внесення змін до Кримінального процесуального кодексу (КПК) України. Основні положення включають передачу досудового розслідування кримінальних правопорушень, які підпадають під статті 201 та 305 Кримінального кодексу, підслідності Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Крім того, в проєкті передбачено необхідні зміни до КПК стосовно повноважень службових осіб, уповноважених на реєстрацію та прийняття заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення в органи досудового розслідування.
У законопроєкті передбачено внесення змін до Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”. Зокрема, в ньому встановлюється виключне право органів БЕБ та Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) порушувати питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності різних підприємств, незалежно від їх форми власності та типу господарської діяльності. Також надається можливість цим органам брати участь в проведенні таких перевірок.
У контексті державного фінансового контролю в Україні пропонується внести зміни до Закону “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю”. Основний зміст реформи передбачає виключення Національної поліції України та Служби безпеки України з переліку органів, які мають повноваження у сфері державного фінансового контролю.
Законопроєкт також пропонує внести зміни до Закону “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, що надає спеціальним органам у боротьбі з організованою злочинністю право видавати письмові доручення контролюючим та/або митним органам. При цьому враховується правила підслідності кримінальних правопорушень, встановлені Кримінальним процесуальним кодексом України.
- У Верховній Раді розглядається ініціатива про введення базової військової служби для громадян віком до 25 років. Народний депутат та заступник голови оборонного комітету Єгор Чернєв наголосив, що ця ініціатива є альтернативою строковій службі, яка нині діє в Україні.
- На сайті Кабінету міністрів зареєстрували петицію із пропозицією переспрямувати кошти виділені для телемарафонів “Єдині новини” та “Фрідом” на фінансування дронів та пікапів для Збройних сил України.
В Україні з’явилися нові боєприпаси, що дозволяють ефективно боротися з дронами за допомогою стандартних автоматів. Оборонний кластер Brave1 ініціював розробку антидронових набоїв, що в рази підвищують шанси військових уразити рухому ціль.
У тимчасово окупованому Криму за перше півріччя 2025 року правозахисники зафіксували 65 затримань, зокрема 15 – щодо представників корінного кримськотатарського народу. За аналогічний період 2024 року підтвердили 71 випадок (21), а у 2023 – 101 (66).
На Херсонщині зібрали перші 500 т кавунів попри систематичні дронові атаки росіян.
Міський голова Харкова Ігор Терехов повідомив, що Світовий банк скерує місту більш як 33 мільйони доларів на розвиток енергетичної інфраструктури на тлі регулярних російських обстрілів.
Головне управління розвідки Міністерства оборони повідомило, що Росія нарощує вплив на інформаційний простір Африканського континенту, використовуючи ресурси державних ЗМІ — зокрема, агентства ТАСС і телеканалу RT.