У ВМС озвучили втрати Чорноморського флоту Росії

Джерело: Дмитро Плетенчук в етері телемарафону

За словами речника Військово-морських сил України Дмитра Плетенчука, на момент повномасштабного вторгнення в Україну російський Чорноморський флот налічував близько 80 бойових одиниць. Сили оборони вже завдали російському флоту значних втрат.

Він розповів, що серед тих близько 80 бойових одиниць в Чорноморському флоті 30-35 – це одиниці із “серйозним озброєнням”. Зокрема йдеться про великі десантні кораблі, підводні човни, мінні загороджувачі тощо.

На сьогодні, як зауважив Плетенчук, вже знищено 25 бойових одиниць Чорноморського флоту, а 15 – мають суттєві пошкодження та перебувають на ремонті.

“Тобто у відсотках це вже досить суттєво. Проте, вони мають сполучення з іншими акваторіями – з Каспійською флотилією, так само вони можуть внутрішніми водами навіть із Балтики перетягнути щось на кшталт тих самих ракетних катерів”, – попередив він.

ЗМІ ознайомилися зі змістом рекомендацій для Грузії, котрі Європейська комісія оприлюднить 4 листопада. Єврокомісія закликає уряд Грузії “виявити рішуче прагнення змінити курс і повернутися на шлях європейської інтеграції”.

Російська автомобільна промисловість, котра після відходу західних автоконцернів пережила стан “клінічної смерті”, а згодом відновила виробництво у 2023–2024 роках, знову стрімко котиться донизу.

Велика Британія спорядила Україні нову партію крилатих ракет Storm Shadow, аби Збройні сили могли й надалі завдавати ударів углиб території Росії. За даними видання, рішення ухвалили, аби поповнити запаси озброєння Києва перед зимовим сезоном — у Лондоні побоюються, що в цей час Кремль посилить атаки.

Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінґбайль закликав повністю заборонити постачання російської сталі до країн Європейського Союзу. Про це політик від Соціал-демократичної партії Німеччини заявив напередодні “сталевого саміту”, котрий відбудеться 6 листопада у Берліні.

Служба зовнішньої розвідки повідомила, що Росія дедалі глибше занурюється в економічну залежність від Китаю. Сировинні проєкти на Далекому Сході та в Сибіру перетворюють регіон на ресурсну базу для Пекіна, тоді як місцеві громади дедалі частіше залишаються осторонь від обіцяних вигод.