Україна отримала від Хорватії €1 млн для розмінування земель
Джерело: ВПП (ООН)
Уряд Хорватії виділив €1 мільйон Всесвітній продовольчій програмі (ВПП) ООН для допомогти Україні у розмінуванні сільськогосподарських земель.
“Ми високо цінуємо підтримку партнерів, які надають донорську та міжнародну технічну допомогу для проєктів із розмінування в Україні, зокрема Хорватії, яка має значний досвід у розмінуванні”, – зазначила перша віцепрем’єрка-міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Угоду щодо надання допомоги підписали міністр закордонних справ Хорватії Гордан Грлич Радман та директор ВПП ООН в Україні Метью Холлінгворт за присутності Свириденко.
Як повідомляється, внесок у розмірі €1 мільйон є найбільшим за всю історію пожертвувань Хорватії Всесвітній продовольчій програмі.
Кошти будуть спрямовані на підтримку спільного проєкту, який очолюватимуть ВПП ООН та Продовольча й сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй разом із Швейцарським фондом демінування.
Як розповіли в організації, у межах проєкту планують обстежити сільськогосподарські угіддя на наявність мін та інших вибухових об’єктів. Крім того, передбачається їх подальше розмінування та безпечне відновлення виробництва продуктів харчування у сільських громадах.
У ВПП ООН додали, що роботи із розмінування вже проводяться у Харківській області, а також поінформували про плани розширення програми на Миколаївську та Херсонську області.
- Хорватія планує провести у Загребі в жовтні конференцію з розмінування територій України.
- Україна та Хорватія домовилися про можливість використання хорватських портів на Дунаї та Адріатичному морі для експорту українського зерна, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
- Станом на сьогодні Україна має домовленість з донорами про виділення 244 мільйонів доларів та надання спецтехніки на потреби гуманітарного розмінування.
Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.