Україна прагне досягти кліматичної нейтральності до 2050: Рада ухвалила закон

Джерело: Міндовкілля

8 жовтня міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук повідомила, що Верховна Рада проголосувала у другому читанні урядовий законопроєкт № 11310. За документ проголосувало 284 народних депутати.

Гринчук пояснила, що депутати встановили ціль – досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. А ще визначили архітектуру кліматичного врядування України, фінансові інструменти для досягнення кліматичних цілей, та врахували цілі державної кліматичної політики у програмах повоєнного відновлення.

Цей документ про:

  • стратегічне планування та практичні кроки у досягненні кліматичної нейтральності;
  • кроссекторальність кліматичної політики;
  • моніторинг дій та кроків по реалізації кліматичної політики;
  • системне прогнозування у сфері зміни клімату;
  • виконання міжнародних зобов’язань України.

За словами міністерки, тепер ми ще більше наближаємо наше законодавство до права Європейського Союзу. Це ще один аргумент у переговорному процесі, що Україна готова до вступу в ЄС та виконує умови для отримання фінансової допомоги в межах Ukraine Facility.

Сьогодні перегорнута дуже важлива сторінка, і все тільки починається, – додала Гринчук.

Раніше повідомляли, що бойові дії в Україні можуть впливати на зміну клімату, але цей вплив не є значним, пояснила речниця Укргідрометцентру Наталія Птуха. Локальні дії не можуть суттєво змінити синоптичні процеси. У зв’язку з цим війна в Україні може бути лише одним із додаткових факторів, що впливають на погодні умови.

Традиційний шведський раціон базується на сезонних овочах, ягодах, жирній рибі, житніх продуктах і ферментованій їжі. Шеф Ніклас Екстедт пояснює, що в основі такого підходу лежить принцип lagom – “саме в міру”. Він також поділився двома рецептами, які приготовані на основі цієї ідеаології у кухні.

З початку травня на водоймах країни загинули 34 людини, ще сімох осіб вдалося врятувати.

Глава РФ Володимир Путін постає перед зростанням невдоволення серед російських еліт на тлі затяжної війни проти України, економічних проблем і посилення внутрішніх обмежень. Про це пише The Guardian із посиланням на джерела, близькі до Кремля, російського бізнесу та європейської розвідки.

Унаслідок російського удару Національний музей “Чорнобиль” втратив близько 40% предметів з експозиції. Водночас рятувальникам і працівникам музею вдалося евакуювати частину експонатів, зокрема картину Марії Примаченко.

Британський політик та лідер Брекзіт партії (Reform UK) Найджел Фарадж опинився під тиском через скандал із незадекларованими £5 млн від криптомільярдера Крістофера Гарборна. Після розкриття цієї інформації політик заявив, що витік міг бути пов’язаний із російською хакерською атакою.