Україна прагне досягти кліматичної нейтральності до 2050: Рада ухвалила закон

Джерело: Міндовкілля

8 жовтня міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук повідомила, що Верховна Рада проголосувала у другому читанні урядовий законопроєкт № 11310. За документ проголосувало 284 народних депутати.

Гринчук пояснила, що депутати встановили ціль – досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. А ще визначили архітектуру кліматичного врядування України, фінансові інструменти для досягнення кліматичних цілей, та врахували цілі державної кліматичної політики у програмах повоєнного відновлення.

Цей документ про:

  • стратегічне планування та практичні кроки у досягненні кліматичної нейтральності;
  • кроссекторальність кліматичної політики;
  • моніторинг дій та кроків по реалізації кліматичної політики;
  • системне прогнозування у сфері зміни клімату;
  • виконання міжнародних зобов’язань України.

За словами міністерки, тепер ми ще більше наближаємо наше законодавство до права Європейського Союзу. Це ще один аргумент у переговорному процесі, що Україна готова до вступу в ЄС та виконує умови для отримання фінансової допомоги в межах Ukraine Facility.

Сьогодні перегорнута дуже важлива сторінка, і все тільки починається, – додала Гринчук.

Раніше повідомляли, що бойові дії в Україні можуть впливати на зміну клімату, але цей вплив не є значним, пояснила речниця Укргідрометцентру Наталія Птуха. Локальні дії не можуть суттєво змінити синоптичні процеси. У зв’язку з цим війна в Україні може бути лише одним із додаткових факторів, що впливають на погодні умови.

“Нова пошта” призупиняє роботу відділень, терміналів, депо та інших логістичних об’єктів у разі оголошення повітряної тривоги незалежно від типу загрози. Крім того, компанія може зупинити роботу конкретного об’єкта, якщо її власна система моніторингу фіксує потенційну небезпеку, навіть без офіційної тривоги в місті чи області.

Росія вдруге за тиждень атакувала Лозівський кінний завод на Харківщині. Підприємство зазнало збитків на мільйони гривень.

Сили оборони уразили самохідну пускову установку російського зенітного ракетного комплексу “Бук-М1” на Запорізькому напрямку.

Данія прискорить надання допомоги Україні та збільшить обсяг нового пакета до 1,8 млрд данських крон (276 млн доларів). Рішення ухвалили після інциденту з російським фрегатом, який двічі випустив сигнальні ракети в бік датського військового вертольота.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що державний бюджет має “космічний” дефіцит коштів, однак влада вже працює над варіантами його покриття. За його словами, щодо вирішення цієї проблеми вже є певні домовленості.