Україна прагне досягти кліматичної нейтральності до 2050: Рада ухвалила закон
Джерело: Міндовкілля
8 жовтня міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук повідомила, що Верховна Рада проголосувала у другому читанні урядовий законопроєкт № 11310. За документ проголосувало 284 народних депутати.
Гринчук пояснила, що депутати встановили ціль – досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. А ще визначили архітектуру кліматичного врядування України, фінансові інструменти для досягнення кліматичних цілей, та врахували цілі державної кліматичної політики у програмах повоєнного відновлення.
Цей документ про:
- стратегічне планування та практичні кроки у досягненні кліматичної нейтральності;
- кроссекторальність кліматичної політики;
- моніторинг дій та кроків по реалізації кліматичної політики;
- системне прогнозування у сфері зміни клімату;
- виконання міжнародних зобов’язань України.
За словами міністерки, тепер ми ще більше наближаємо наше законодавство до права Європейського Союзу. Це ще один аргумент у переговорному процесі, що Україна готова до вступу в ЄС та виконує умови для отримання фінансової допомоги в межах Ukraine Facility.
Сьогодні перегорнута дуже важлива сторінка, і все тільки починається, – додала Гринчук.
Раніше повідомляли, що бойові дії в Україні можуть впливати на зміну клімату, але цей вплив не є значним, пояснила речниця Укргідрометцентру Наталія Птуха. Локальні дії не можуть суттєво змінити синоптичні процеси. У зв’язку з цим війна в Україні може бути лише одним із додаткових факторів, що впливають на погодні умови.
- 2023 рік став найспекотнішим за всю історію спостережень, що призвело до того, що світ наблизився до межі глобального потепління.
- Великий Бар’єрний риф, який є найбільшою живою структурою на планеті і простягається на 2300 кілометрів, зазнав наймасовішого знебарвлення в історії спостережень. Близько 730 з понад 1000 рифів, які складають Великий Бар’єрний риф, зараз побіліли, повідомляють вчені на основі аерофотозйомки.
- Співзасновник Microsoft Білл Гейтс висловив думку, що штучний інтелект полегшить боротьбу зі зміною клімату. Він застеріг, що ШІ мають використовувати виключно люди з добрими намірами.
Президент США Дональд Трамп розпочав внутрішні обговорення щодо можливого виведення частини американських військ із Європи. Головними причинами роздратування Білого дому стали відмова союзників допомагати в Ормузькій протоці та відсутність поступок у питанні придбання Гренландії.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу розпорядився розпочати прямі переговори з ліванським урядом. Зустрічі відбудуться у Вашингтоні вже наступного тижня, а їхнім пріоритетом стане демілітаризація регіону та встановлення офіційних мирних відносин.
Спецпосланець президента РФ Кирил Дмітрієв прибув до Вашингтона для обговорення з командою Дональда Трампа умов завершення війни в Україні та відновлення двосторонньої економічної співпраці. Сторони намагаються знайти спільну мову до завершення терміну дії нафтових пільг для Москви.
В Одесі відбулося прощання з трьома жертвами російської дронової атаки, яка сталася в ніч на 6 квітня. Унаслідок влучання безпілотника в багатоквартирний будинок загинули 31-річна жінка, її маленька донька та ще одна мешканка. Провести загиблих в останню путь прийшли рідні, друзі та колеги.
Перша леді США Меланія Трамп зібрала журналістів у Білому домі для несподіваної заяви, щоб раз і назавжди спростувати чутки про її причетність до оточення Джеффрі Епштейна. Вона категорично заперечила будь-який зв’язок із померлим фінансистом, назвавши повідомлення про їхню співпрацю “брехнею”, яка має припинитися.