Україна розпочала переговори з Данією щодо укладення двосторонньої безпекової угоди
Зображення: Офіс президента
Джерело: Офіс президента
На виконання доручення президента України та керівника Офісу глави держави українська сторона розпочала детальні переговори з Данією щодо укладення двосторонніх безпекових зобов’язань.
Українську делегацію на перемовинах очолював заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква, данську – державний секретар Міністерства закордонних справ Лісбет Зільмер-Йонс.
Переговори розпочалися в межах реалізації Спільної декларації G7 про підтримку України, до якої Данія разом із країнами Північної Європи приєдналася однією з перших.
Зобов’язання Данії у сфері безпеки підтверджують непохитну й потужну підтримку, включно з військовою допомогою, яку вона надає нашій країні з початку агресії РФ.
Сторони обговорили основні елементи майбутніх двосторонніх безпекових зобов’язань та узгодили графік подальших переговорів.
- У середу, 24 січня, Данія оголосила про надання фінансової допомоги Україні у розмірі понад 12 мільйонів євро для розвитку кіберстійкості систем Збройних Сил і Міністерства оборони. Допомогу нададуть в межах ІТ-коаліції.
- Данія надасть Україні черговий пакет допомоги для відбудови Миколаєва на понад 21 мільйон доларів.
- В Міністерстві оборони Данії повідомили, що передача Україні 19 винищувачів F-16 американського виробництва відбудеться у другому кварталі 2024 року після завершення навчання українських пілотів.
Кабінет міністрів ухвалив постанову, якою розширює функціонал державних сервісів “Армія+” та “Резерв+”. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.
Сили оборони України 16 березня вдарили по авіабудівному заводу “Авіастар” в Ульяновській області РФ, пошкодивши інфраструктуру підприємства та частину літаків.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан в інтерв’ю GB News заявив, що Захід змінив систему безпеки Європи без згоди Росії, що, мовляв, стало причиною початку повномасштабного вторгнення.
18 березня суд у Варшаві задовольнив запит України про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна, котрий проводив незаконні розкопки у тимчасово окупованому Криму.
Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас виступила проти заклику прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера нормалізувати відносини з Москвою та відновити доступ до дешевих російських енергоносіїв.