Україна розпочала переговори з Данією щодо укладення двосторонньої безпекової угоди

Зображення: Офіс президента

Джерело: Офіс президента

На виконання доручення президента України та керівника Офісу глави держави українська сторона розпочала детальні переговори з Данією щодо укладення двосторонніх безпекових зобов’язань.

Українську делегацію на перемовинах очолював заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква, данську – державний секретар Міністерства закордонних справ Лісбет Зільмер-Йонс.

Переговори розпочалися в межах реалізації Спільної декларації G7 про підтримку України, до якої Данія разом із країнами Північної Європи приєдналася однією з перших.

Зобов’язання Данії у сфері безпеки підтверджують непохитну й потужну підтримку, включно з військовою допомогою, яку вона надає нашій країні з початку агресії РФ.

Сторони обговорили основні елементи майбутніх двосторонніх безпекових зобов’язань та узгодили графік подальших переговорів.

30 січня президент Володимир Зеленський підписав Закон 4188-IX “Про внесення змін до Закону України “Про природно-заповідний фонд України” щодо забезпечення збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду”.

Бюджетний комітет Німеччини закликав міністра фінансів Йорга Кукіса схвалити додаткові 3 мільярди євро (3,13 мільярда доларів) військової допомоги Україні, повідомили джерела.

Для завершення війни проти України необхідно тиснути на Росію, адже саме Москва виступає агресором, наголосила глава дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас. Вона зазначила, що США повністю поділяють цю думку.

Хмельницька обласна рада має намір витратити 645 тисяч гривень на висвітлення своєї діяльності у 2025 році, повідомила пресслужба у відповідь на інформаційний запит ІМІ.

Глава РФ Володимир Путін неодноразово нахвалював міжконтинентальну балістичну ракету “Сармат”, стверджуючи, що “аналогів у світі немає”, і кілька років обіцяв, що ось-ось поставить її на бойове чергування. Пропагандисти Путіна погрожували за допомогою “Сармата” стерти Велику Британію та Страсбург, де знаходиться Європарламент. Проте низка випробувань завершилася провалом: Росія не має необхідних компетенцій для створення таких ракет, якими ще за радянських часів займалися українські конструкторські бюро, повідомляють експерти.