Україна розпочала переговори з Данією щодо укладення двосторонньої безпекової угоди

Зображення: Офіс президента

На виконання доручення президента України та керівника Офісу глави держави українська сторона розпочала детальні переговори з Данією щодо укладення двосторонніх безпекових зобов’язань.

Українську делегацію на перемовинах очолював заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква, данську – державний секретар Міністерства закордонних справ Лісбет Зільмер-Йонс.

Переговори розпочалися в межах реалізації Спільної декларації G7 про підтримку України, до якої Данія разом із країнами Північної Європи приєдналася однією з перших.

Зобов’язання Данії у сфері безпеки підтверджують непохитну й потужну підтримку, включно з військовою допомогою, яку вона надає нашій країні з початку агресії РФ.

Сторони обговорили основні елементи майбутніх двосторонніх безпекових зобов’язань та узгодили графік подальших переговорів.

У середу, 24 січня, Данія оголосила про надання фінансової допомоги Україні у розмірі понад 12 мільйонів євро для розвитку кіберстійкості систем Збройних Сил і Міністерства оборони. Допомогу нададуть в межах ІТ-коаліції.
Данія надасть Україні черговий пакет допомоги для відбудови Миколаєва на понад 21 мільйон доларів.
В Міністерстві оборони Данії повідомили, що передача Україні 19 винищувачів F-16 американського виробництва відбудеться у другому кварталі 2024 року після завершення навчання українських пілотів.

У посольстві РФ в Австралії заявили, що розгортання військових у складі міжнародної миротворчої місії в Україні може мати “серйозні наслідки”.

Американський винахідник та підприємець, а віднедавна очільник Департаменту ефективності уряду США, Ілон Маск назвав зрадником сенатора Марка Келлі, котрий закликав надалі підтримувати Київ у війні після візиту в Україну, відкинувши твердження про мир “за будь-яку ціну”.

У вересні 2024 року російська армія скинула понад 900 авіабомб уздовж лінії фронту в Україні. Ці керовані боєприпаси, що важать до трьох тонн і оснащені супутниковою навігацією, використовувалися для атак на важливі об’єкти – від штабів до логістичних центрів ЗСУ. Спершу Україна не могла ефективно їм протистояти, і наслідки були катастрофічними. Однак менш ніж за рік ситуація змінилася.

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Молдова постає перед дедалі більш відвертими спробами Росії дестабілізувати країну. Про це він зазначив під час пресконференції з президенткою Молдови Маєю Санду.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 10 березня. З початку доби відбулося 126 бойових зіткнень.