Україна розпочала переговори з Данією щодо укладення двосторонньої безпекової угоди

Зображення: Офіс президента

Джерело: Офіс президента

На виконання доручення президента України та керівника Офісу глави держави українська сторона розпочала детальні переговори з Данією щодо укладення двосторонніх безпекових зобов’язань.

Українську делегацію на перемовинах очолював заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква, данську – державний секретар Міністерства закордонних справ Лісбет Зільмер-Йонс.

Переговори розпочалися в межах реалізації Спільної декларації G7 про підтримку України, до якої Данія разом із країнами Північної Європи приєдналася однією з перших.

Зобов’язання Данії у сфері безпеки підтверджують непохитну й потужну підтримку, включно з військовою допомогою, яку вона надає нашій країні з початку агресії РФ.

Сторони обговорили основні елементи майбутніх двосторонніх безпекових зобов’язань та узгодили графік подальших переговорів.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.