Україна розпочала переговори з Данією щодо укладення двосторонньої безпекової угоди

Зображення: Офіс президента

На виконання доручення президента України та керівника Офісу глави держави українська сторона розпочала детальні переговори з Данією щодо укладення двосторонніх безпекових зобов’язань.

Українську делегацію на перемовинах очолював заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква, данську – державний секретар Міністерства закордонних справ Лісбет Зільмер-Йонс.

Переговори розпочалися в межах реалізації Спільної декларації G7 про підтримку України, до якої Данія разом із країнами Північної Європи приєдналася однією з перших.

Зобов’язання Данії у сфері безпеки підтверджують непохитну й потужну підтримку, включно з військовою допомогою, яку вона надає нашій країні з початку агресії РФ.

Сторони обговорили основні елементи майбутніх двосторонніх безпекових зобов’язань та узгодили графік подальших переговорів.

У середу, 24 січня, Данія оголосила про надання фінансової допомоги Україні у розмірі понад 12 мільйонів євро для розвитку кіберстійкості систем Збройних Сил і Міністерства оборони. Допомогу нададуть в межах ІТ-коаліції.
Данія надасть Україні черговий пакет допомоги для відбудови Миколаєва на понад 21 мільйон доларів.
В Міністерстві оборони Данії повідомили, що передача Україні 19 винищувачів F-16 американського виробництва відбудеться у другому кварталі 2024 року після завершення навчання українських пілотів.

Кабмін має намір у листопаді ухвалити оновлені правила роботи підприємств під час “жовтого” рівня повітряної тривоги. Вимоги до безпеки залежатимуть від кількості працівників і відвідувачів, тоді як бізнесу дозволять використовувати укриття за межами власних приміщень. Для невеликих підприємств процедури планують спростити, повідомив заступник міністра економіки та довкілля Олександр Циборт.

Головне управління розвідки Міноборони України дослідило нову модифікацію російського ударного безпілотника “Герань-5 К5-К”, яку РФ почала застосовувати проти українських міст на початку осені 2026 року. Апарат здатний розвивати швидкість до 1000 км/год, а серед його деталей виявили 93 електронні компоненти іноземного виробництва.

У ніч на 9 листопада безпілотники атакували Ленінградську область Росії. У місті Кіриші після влучань дронів спалахнула пожежа на одному з найбільших нафтопереробних заводів країни – “Кіришинефтеоргсинтез” (КІНЕФ).

Хакерські угруповання “Кіберпартизани BY” та Silent Crow заявили, що отримали доступ до бази даних російської Федеральної служби державної статистики (Росстат). За їхніми підрахунками, від початку повномасштабного вторгнення в Україну до кінця серпня 2026 року загинули від 394 до 450 тисяч росіян.

Президент США Дональд Трамп заявив, що розраховує на швидке завершення війни в Україні, однак припустив, що після укладення мирної угоди кордони країни можуть змінитися.