Україна розпочала переговори з Данією щодо укладення двосторонньої безпекової угоди

Зображення: Офіс президента

На виконання доручення президента України та керівника Офісу глави держави українська сторона розпочала детальні переговори з Данією щодо укладення двосторонніх безпекових зобов’язань.

Українську делегацію на перемовинах очолював заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква, данську – державний секретар Міністерства закордонних справ Лісбет Зільмер-Йонс.

Переговори розпочалися в межах реалізації Спільної декларації G7 про підтримку України, до якої Данія разом із країнами Північної Європи приєдналася однією з перших.

Зобов’язання Данії у сфері безпеки підтверджують непохитну й потужну підтримку, включно з військовою допомогою, яку вона надає нашій країні з початку агресії РФ.

Сторони обговорили основні елементи майбутніх двосторонніх безпекових зобов’язань та узгодили графік подальших переговорів.

У середу, 24 січня, Данія оголосила про надання фінансової допомоги Україні у розмірі понад 12 мільйонів євро для розвитку кіберстійкості систем Збройних Сил і Міністерства оборони. Допомогу нададуть в межах ІТ-коаліції.
Данія надасть Україні черговий пакет допомоги для відбудови Миколаєва на понад 21 мільйон доларів.
В Міністерстві оборони Данії повідомили, що передача Україні 19 винищувачів F-16 американського виробництва відбудеться у другому кварталі 2024 року після завершення навчання українських пілотів.

28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.

28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.

З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.

ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.

17-річну агентку російської воєнної розвідки засудили до десяти років позбавлення волі за коригування російських атак по Чернігівщині. Суд визнав її винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану.