Україна та Ісландія підписали безпекову угоду

Джерело: Офіс Президента

У Стокгольмі Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Ісландії Б’ярні Бенедіктссон підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку.

Ісландія зобов’язалася надавати всебічну та довгострокову економічну, гуманітарну й оборонну підтримку Україні, а також сприяти її майбутньому членству в ЄС і НАТО.

Протягом 2024–2028 років Ісландія щороку виділятиме щонайменше 4 млрд ісландських крон (майже 30 млн дол.). Підтримка України триватиме впродовж усього терміну дії угоди. Ісландія також готова фінансувати, закуповувати та постачати оборонні матеріали й спорядження. Крім того, співпрацюватиме з Україною для розвитку її оборонної промисловості.

Унікальність угоди в тому, що Ісландія зобов’язується продовжувати транспортувати в Україну військові вантажі й обладнання від союзників по НАТО зафрахтованими вантажними літаками. Крім того, Ісландія приділятиме особливу увагу підтримці й спорядженню українських жінок у Збройних Силах України.

Окремі розділи угоди стосуються підтримки Української формули миру, санкцій проти РФ, відшкодування збитків та притягнення агресора до відповідальності. Також ідеться про зміцнення соціальної та цивільної інфраструктури, зокрема у сфері освіти й енергетичної безпеки.

Ісландія зобов’язується посилити дипломатичне представництво в Києві для поглиблення співпраці з урядовими установами, парламентом, громадянським суспільством і приватним сектором в Україні.

Україна й Ісландія уклали угоду на виконання Вільнюської декларації G7, яку ухвалили 12 липня торік.

Загалом наша країна підписала вже чотирнадцять двосторонніх безпекових угод: із Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією та Ісландією.

У Києві генсек НАТО Марк Рютте, відповідаючи на запитання щодо стабільності фінансування програми PURL і постачання американського озброєння, заявив, що союзники продовжують шукати можливості передати Україні ракети для систем ППО, зокрема Patriot.

У Харкові внаслідок російської атаки на багатоповерховий будинок кількість постраждалих збільшилася до семи осіб. Нині у Салтівському районі міста працюють рятувальники, медики та правоохоронці, триває ліквідація наслідків обстрілу.

3 лютого, під час візиту генерального секретаря НАТО Марка Рютте у Києві була оголошена повітряна тривога через можливу російську атаку.

Нічні обстріли Харкова та області призвели до надзвичайної ситуації техногенного характеру. Внаслідок атаки припинене теплопостачання 929 об’єктів, з яких 853 – житлові будинки.

Вдень 3 лютого російські війська вдарили дроном по багатоповерховому будинку у Харкові. Внаслідок атаки сталася масштабна пожежа, відомо про щонайменше двох постраждалих.