Україна з Японією обговорили підготовку угоди щодо гарантій безпеки
Джерело: Володимир Зеленський/Telegram
3 квітня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Японії Фуміо Кішідою. Сторони зокрема обговорили стан підготовки безпекової угоди за підсумками трьох раундів переговорів.
Обговорили потребу України в нелетальному обладнанні: у спеціальній техніці для облаштування фортифікацій, розмінування та медичної евакуації.
Зеленський висловив вдячність японському уряду та всьому народу за масштабну й різнобічну допомогу. Японія вже надала Україні фінансової підтримки на понад 12 мільярдів доларів та анонсувала додаткову допомогу на нинішній рік.
Також глава держави подякував за проведення в Токіо у лютому Японсько-української конференції, на якій підписали понад 50 двосторонніх угод.
Сторони також обговорили ситуацію на полі бою, зокрема й російський повітряний терор. Зеленський поінформував, що з початку року РФ випустила по Україні майже тисячу ракет, приблизно 2800 “шахедів” і близько семи тисяч керованих авіабомб.
На тлі цього, співрозмовники погодилися щодо необхідності посилення санкційного тиску на Росію та створенні механізму конфіскації заморожених російських активів. Президент акцентував, що запровадження Японією вже 23-го пакету санкцій проти Росії – гарний приклад для інших міжнародних партнерів.
Обговорили з премʼєр-міністром стан підготовки двосторонньої безпекової угоди за підсумками трьох раундів переговорів, — зазначив Зеленський.
Нагадаємо, що 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.
Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.
Раніше Велика Британія, Німеччина та Франція одразу підписали з Україною подібні угоди про безпеку.
У Міноборони підтвердили, що станом на 5 березня вже сім країн підписали безпекові угоди з Україною.
Тоді як 3 квітня Україна та Фінляндія підписали угоду про довгострокове співробітництво у сфері безпеки та підтримки.
- Україна спільно з Румунію розпочали переговори стосовно безпекових гарантій для нашої країни. Сторони зокрема узгодили модальності подальших переговорів.
- 12 липня 2023 року Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція спільно заявили, що долучаються до декларації країни G7 стосовно гарантій безпеки для України.
- Данія оголосила про укладення двосторонньої безпекової угоди з Україною, яка передбачає підтримку протягом наступних 10 років, заявило Міністерство закордонних справ Данії.
- В Офісі президента поінформували, що Україна розпочала переговори з Іспанією щодо укладення двосторонньої безпекової угоди.
- 6 березня президент Володимир Зеленський під час зустрічі з прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом заявив, що нині сторони почали підготовку до двосторонньої угоди щодо гарантій безпеки.
- 22 січня, під час свого візиту до Києва, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава приєдналася до Вільнюської декларації G7 щодо гарантій безпеки для України.
- 5 лютого у Києві провели третій раунд переговорів із Нідерландами щодо укладення угоди про гарантії безпеки. Зокрема сторони узгодили подальші дії стосовно фіналізації домовленостей.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.