Україні знадобиться $9 млрд для відновлення туризму і культурних об’єктів – ЮНЕСКО
Джерело: AP
За оцінками ЮНЕСКО, Україні знадобиться майже 9 мільярдів доларів протягом наступного десятиліття, щоб відбудувати свої культурні об’єкти та відродити туристичну галузь після повномасштабного вторгнення Росії.
Зазначається, що з початку повномасштабної війни, культурний і туристичний сектори України втратили понад 19,6 мільярда доларів.
Тоді як загальні збитки від руйнувань культурних об’єктів та тисяч інших культурних цінностей по всій країні сягають близько $3,5 млрд.
Бойові дії завдали шкоди 341 культурному об’єкту, зокрема столиці України Києві, а також Львові та Одесі.
У ЮНЕСКО заявили, що навмисне знищення об’єктів культурної спадщини, зокрема релігійних споруд та артефактів, можуть розцінити як воєнний злочин.
Міжнародний кримінальний суд вперше висунув звинувачення у воєнних злочинах, пов’язаних із цілеспрямованими нападами на історичні релігійні пам’ятники та будівлі у справі щодо Малі у 2015 році.
Зауважимо, 22 листопада 2023 року Україну вперше обрали до складу Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – під час 24-ї сесії Генеральної асамблеї країн-учасниць Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини у штаб-квартирі ЮНЕСКО у Парижі.
- 15 листопада президент Володимир Зеленський повідомив, що Росію, вперше в історії, виключили з Виконавчої ради ЮНЕСКО.
- Місія ЮНЕСКО розпочала роботу в Чернігові, аби оцінити пошкодження, завдані пам’яткам культурної спадщини внаслідок російських ракетних атак.
- Місія ЮНЕСКО готує звіт про наслідки ракетних ударів по всесвітній спадщині в Одесі. Надалі інформацію залучать під час зустрічі країн-учасниць Гаазької конвенції у грудні, її можуть використати як доказ у міжнародних судах.
- Львівська міська рада провела переговори з ЮНЕСКО, яка допоможе відбудувати будинки – пам’ятки історичної спадщини, що були зруйновані 6 липня російською ракетою.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.