Унаслідок ракетного удару РФ по Чернігову загинуло 4 осіб, але кількість жертв може зрости
Джерело: в. о. мера Чернігова Олександр Ломако в етері телемарафону
За попередніми даними, внаслідок ракетного удару РФ по Чернігову вранці 17 квітня загинуло щонайменше 4 осіб.
“На жаль, на даний момент інформація підтверджена про чотирьох загиблих. Цифра може бути більшою, на жаль. Є багато недосліджених об’єктів. Є травмовані, які вже звертаються по допомогу”, – сказав він.
Ломако додав, що у місті пролунало три вибухи близько 9 ранку. Ворог поцілив по густонаселеному мікрорайону Чернігова.
Зокрема зафіксовано пряме влучання у 8-поверхову будівлю соціальної інфраструктури.
“Візуально зруйновано елементи стін трьох поверхів – з третього по шостий. Пошкоджено будівлі поруч, багато автомобілів”, – додав Ломако.
ДОВІДКА: Близько 9 ранку у низці північних областей почала лунати повітряна тривога. У Повітряних силах попередили про ракетну небезпеку. Згодом стало відомо про запуск ворогом ракети курсом на Чернігівщину. Через деякий час у місті пролунали вибухи.
Голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус повідомив, що росіяни вдарили трьома ракетами фактично по центру Чернігова.
- Сьогодні вночі, 17 квітня, російські війська з РСЗВ здійснили обстріл мирного населення Білопілля Сумської області, внаслідок чого двоє людей зазнали поранень.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час саміту заявив лідерам Європейського Союзу, що був стурбований після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, яка відбулася 17 січня в його резиденції Мар-а-Лаго.
Спецпризначенці “Альфа” Служби безпеки України повідомили про результати атак у глибокому тилу РФ у 2025 році.
Сполучені Штати повідомили Україні, що надання американських гарантій безпеки можливе лише після підписання мирної угоди з Росією.
У Румунії трапилась ДТП за участі мікроавтобуса з футбольними фанатами грецького клубу ПАОК та вантажівки. Є жертви та постраждалі.
Адвокат і заслужений юрист України Володимир Богатир у колонці для “Української правди” аналізує ключові інституційні та правові виклики, з якими Україна підходить до теми майбутніх виборів в умовах війни та повоєнного транзиту влади. За його словами, у публічному дискурсі відбувається помітний зсув: від ідеї безстрокового відтермінування виборів – до пошуку балансу між оновленням демократичного мандату та безпековими обмеженнями воєнного стану. При цьому саме якість виборчого процесу, наголошує автор, визначатиме як внутрішню легітимність нової влади, так і її сприйняття на міжнародній арені.