Уряд Румунії «пережив» шостий вотум недовіри: цього разу через реформу пенсій суддів
Джерело: Reuters.
Уряд Румунії пережив вже шостий вотум недовіри з моменту приходу до влади шість місяців тому. Причиною стало друге подання законопроєкту, який має на меті підвищити пенсійний вік для суддів та прокурорів до 65 років і обмежити їхні високі пенсії.
Варто зазначити, що ця реформа є критично важливою для уряду, адже вона є однією з умов, необхідних для отримання доступу Румунією до фондів відновлення та стабільності ЄС.
Попередню версію законопроєкту Конституційний суд відхилив у жовтні. Водночас новий план уряду передбачає поступове підвищення пенсійного віку з приблизно 50 до 65 років протягом 15 років та встановлення ліміту пенсій на рівні 70% від останньої зарплати.
Реформа має на меті зменшити значний розрив, оскільки судові пенсії можуть сягати 5000 євро, тоді як середня пенсія в країні становить близько 600 євро.
Попри успішне подолання вотуму недовіри, кінцеве слово залишається за Конституційним судом, який ухвалить рішення щодо останнього оскарження вже 28 грудня. Друге поспіль відхилення може послабити крихку чотирипартійну коаліцію, яка розпочала свою роботу лише шість місяців тому.
Варто зазначити, що уряд країни стикається й з іншими, не менш значними внутрішніми проблемами. Правлячі партії не можуть дійти згоди щодо подальших бюджетних скорочень, які необхідні для зменшення найбільшого в ЄС дефіциту та збереження інвестиційного рейтингу.
- Міністр оборони Румунії Лівіу-Іонуц Моштяну заявив, що подає у відставку після того, як з’ясувалося, що він збрехав про свою освіту в резюме.
- Замість старої ідеї скорочення парламенту до 300 членів (як вирішили на референдумі 2009 року), розглядається менш радикальний варіант у вигляді мінус 10% від нинішнього складу з 464 осіб. Попередньо, ініціатива належить лідеру UDMR Келемену Хунору.
Очільник МВС Ігор Клименко та заступник голови СБУ Іван Рудницький виступили за впровадження жорсткого регулювання месенджера Telegram, який став головним інструментом ворога для організації диверсій в Україні.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас оголосила про намір скоротити чисельність постійного представництва Росії при Європейському Союзі.
Кабінет Міністрів координує надання допомоги патрульним, що стали жертвами вибуху в прифронтовому регіоні, поки слідство перевіряє версію про сплановану терористичну атаку.
Україна не постраждає від можливого припинення аварійних постачань електроенергії зі Словаччини. За даними НЕК “Укренерго”, останній раз Україна просила обмежену аварійну допомогу у Братислави понад місяць тому. Загалом, аварійна допомога зі словацького напрямку надходила до об’єднаної енергосистеми України досить рідко.
23 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль під час презентації п’ятої оцінки завданих збитків і потреб у відновленні України (RDNA5) заявив, що нині загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років становить $90,6 млрд.