В Україні вшановують 11-ту річницю «Кривавого Водохреща» на Майдані
Джерело: “Букви“
Сьогодні в Україні згадують події 19 січня 2014 року, які увійшли в історію як “Криваве Водохреще”. Того дня на Майдані Незалежності в Києві відбулися масові протести, що переросли у сутички між протестувальниками та силовиками.
Події розпочалися після ухвалення 16 січня Верховною Радою так званих “драконівських законів”, які значно розширювали повноваження правоохоронців і фактично обмежували громадянські свободи. Вони набули чинності саме 19 січня, що й стало поштовхом до масового виходу людей на вулиці.
На Майдані зібралося до 500 тисяч протестувальників. Попри заклики опозиційних лідерів зберігати мирний характер протесту, колона демонстрантів вирушила до Верховної Ради.
Їхній шлях перекрили спецпризначенці “Беркут”, які заблокували вулицю Грушевського автобусами та вантажівками.
Сутички почалися після спроб протестувальників прорвати кордон. Силовики застосували світлошумові гранати, сльозогінний газ, гумові кулі та водомети. Температура в Києві тоді сягала 7–10 градусів морозу.
За даними МВС, воду нібито використовували для гасіння пожеж, оскільки було підпалено кілька автомобілів та автобусів. У відповідь у бік силовиків полетіли каміння та коктейлі Молотова.
За даними медиків, до вечора 19 січня по допомогу звернулися 24 постраждалих із рваними ранами та переломами. Загалом того дня в протистояннях постраждали понад 200 осіб із обох сторін.
Події у Львові того ж дня також були напруженими. Активісти блокували військові частини, аби запобігти відправленню солдатів до Києва. Місцеві жителі оточили бази внутрішніх військ, використовуючи автомобілі та підтримуючи цілодобове чергування.
Сутички на Грушевського тривали кілька днів і стали переломним моментом у подіях Євромайдану. 22 січня з’явилися перші жертви: від вогнепальних поранень загинули Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня у лісі під Києвом знайшли тіло закатованого львівського активіста Юрія Вербицького. Згодом помер від поранень ще один протестувальник, Роман Сеник.
- 21 листопада – одинадцята річниця початку Революції Гідності – спротиву, який відтоді триває щоденно і тепер є видимим у всьому світі. Це був не просто протест за євроінтеграцію чи шлях до Євросоюзу. Букви поспілкувались з Іваном – активістом та волонтером, який пройшов Революцію Гідності від перших заворушень – до тих змін, які майданівці здійснювали вже навесні 2014 року.
Міністр оборони Михайло Федоров анонсував запуск нового рівня “малої” ППО. За його словами, тепер керування перехоплювачами можливе на відстані тисячі кілометрів.
У ніч на 23 квітня Сили оборони України завдали низку ударів по об’єктах росіян на тимчасово окупованих територіях, уразивши склади озброєння та забезпечення, ешелон із паливом і радіолокаційну станцію, а також пункт управління ворожих безпілотників.
Під час війни в Ірані Сполучені Штати застосували українську технологію проти “шахедів”, інтегрувавши її у повітряну оборону важливої американської авіабази в Саудівській Аравії, заявили п’ять джерел, обізнаних із ситуацією. Рішення ухвалили на тлі посилення атак, які вже призводили до втрат серед військових і пошкодження техніки.
Російські війська неодноразово запускали ракети та безпілотники траєкторіями, що проходять поблизу Чорнобильської атомної електростанції, підвищуючи ризик великої аварії. Про це заявив генеральний прокурор України Руслан Кравченко у коментарі Reuters.
Департамент внутрішньої безпеки Естонії (KAPO) оприлюднив щорічний огляд загроз, вказавши, що Росія не лише не послаблює розвідувальний тиск на країни НАТО, а й методично будує інфраструктуру, яка переживе будь-яке перемир’я.