В ЄС попередили про збереження санкцій проти РФ навіть після завершення війни проти України
Джерело: The Moscow Times
За даними дипломатів у Брюселі, ЄС не планує скасування санкції проти Росії після закінчення повномасштабної проти України та підписання угоди про мир.
Навіть якщо скасування санкцій стане в якомусь вигляді частиною угоди про припинення вогню або умовою підписання мирної угоди, чим рано чи пізно має закінчитися війна, виконати це зобов’язання, ймовірно, буде дуже складно, — пояснюють дипломати.
Зокрема одна з проблем у самій процедурі ухвалення санкцій, оскільки, для скасування, як і для запровадження, необхідне одноголосне погодження усіх країн.
Окрім цього, запроваджені санкції не мають критеріїв для зняття, раніше вони ніколи не були сформульовані. Тож, можливості для їх збереження у силі юридично нічим не обмежені.
Водночас перші секторальні санкції, запроваджені у 2014 році за початок війни на Донбасі, мали бути зняті після “повного виконання Мінських угод”.
Так, однією з умов для скасування санкцій за повномасштабну війну може бути повна компенсація Україні завданих збитків. Раніше про це заявили президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн та Верховний представник Європейського Союзу із зовнішньої політики ЄС Жозеп Боррель.
18 грудня Рада ЄС погодила дванадцятий пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів у зв’язку з продовженням повномасштабної війни Росії проти України. Наголошується, що ці заходи завдають додаткового удару по здатності глави РФ Володимира Путіна вести війну, націлюючись на важливі сектори російської економіки та ускладнюючи обхід санкцій ЄС.
У листопаді Верховний представник Європейського Союзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель повідомив, що ЄС продовжить заборону на російські алмази після отримання достатньої підтримки з боку країн G7.
Вже 6 грудня країни G7 заборонили імпорт російських алмазів з 1 січня та ввели поетапне ембарго на торгівлю камінням протягом 2024 року згідно з угодою, спрямованою на обмеження одного з небагатьох провідних російських експортних товарів, яких все ще не торкнулися західні санкції.
- Після того, як Сполучені Штати запровадили санкції проти “тіньового флоту” Кремля, експорт російської нафти різко скоротився в середині листопада.
- З початку повномасштабного вторгнення в Україну, попри введені за це західні санкції, Росія отримала 549 мільярдів євро доходу від експорту викопного палива.
- Росія фактично втратила близько 40 мільярдів доларів, які їй вдалося заробити на продажу нафти в Індію за останні місяці. Вивести ці гроші з індійської фінансової системи виявилося неможливим.
- 14 грудня Конгрес США ухвалив законопроєкт щодо заборони закупівлі ядерного палива в Росії. Наразі документ має підписати президент США Джо Байден.
- Рада ЄС продовжила до 31 січня 2024 року, обмежувальні заходи, спрямовані на окремі сектори економіки РФ.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.